Проаналізовано прагматичні особливості комунікативного вияву позитивних і негативних емоцій мовця в емотивному дискурсі. Складність такого аналізу зумовлена складністю феноменологічних характеристик емоцій, адже, виявляючись і в когнітивному процесі оцінювання людиною навколишнього світу, і в психологічному процесі переживання нею здійсненої оцінки, і в комунікативному процесі вираження людиною як власної оцінки, так і співвіднесеної з нею емоції, вони проектуються одночасно в три різні площини: когнітивну (психічну), мовну (знакову) і комунікативну (діяльнісну). Доведено, що емотивне висловлення мовця як виявлений в емотивному дискурсі комунікативний реалізатор його емоцій, формально представлене актуалізованим реченням або їх сукупністю та матеріалізує мовленнєвий акт експресив. Комплексність емотивного висловлення мовця зумовлена полікомпонентністю його семантики, обов'язковими складниками якої є емоційність, емотивність, оцінність і, зазвичай, експресивність, а також типовим супроводом інгерентно представленої емотивності адгерентною її представленістю.

  Повний текст PDF - 1.763 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"