Розглянуто фонетичний аспект перекладу, а саме, проблему перекладацьких трансформацій на фонографічному рівні, які застосовуються для передачі власних назв: антропонімів, топонімів, ергонімів, прагматонімів тощо. Теоретичним підгрунтям роботи є визначення трансформацій (як перетворень, модифікації форми, або змісту і форми, з метою збереження відповідності комунікативного впливу на адресатів оригіналу й перекладного тексту) та їх класифікація, запропоновані О. Селівановою. Розглянуто формальні трансформації на фонографічному рівні в перекладі. Проаналізовано транслітерацію як прийом відтворення графічної форми іншомовного слова;, перекладацька (практична) транскрипція як прийом відтворення звукової форми іншомовного слова, фонографічна заміна за традицією, принцип етимологічної відповідності, який полягає в тому, що вихідні слова різних мов, різні за формою але одного лінгвістичного походження, використовуються для передачі одне одного. Окреслено сучасні тенденції в передачі власних імен у перекладі. Охарактеризовано трансформації, продиктовані відмінностями графічних систем різних мов: різною кількістю літер в абетках різних мов, їх невідповідністю, порядком слідування тощо. Такі перетворення супроводжуються як збереженням змісту лексичних одиниць при зміні форми (формальні трансформації), так і модифікацією змісту лексичних одиниць і зміною їх форми (формально-змістові).

  Повний текст PDF - 1.688 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"