Досліджено засоби вираження категорії евіденційності в текстах сучасних ЗМІ. Установлено функційно-семантичний статус евіденційності в сучасній українській мові. Проаналізовано семантичну структуру речень з евіденційною семантикою. Здійснено спробу системного аналізу різнорівневих засобів, які виражають значення евіденційності в сучасній українській мові. Зазначено, що евіденційність доцільно розглядати з позицій функцінно-семантичного підходу, у фокусі уваги якого - функційний аспект пропозицій зі значенням евіденційності та конкретна реалізація цих пропозицій, представлена сукупністю одиниць різних рівнів мови, які утворюють систему польового типу. У межах функційно-семантичного поля евіденційності виокремлено два мікрополя: мікропіле прямої евіденційності (мовець був свідком ситуації) і мікропіле непрямої евіденційності (мовець не був безпосереднім свідком ситуації). У свою чергу значення непрямої евіденційності сформовано трьома видами знань про ситуацію мовлення: інференційної евіденційності, переповідності та перцептуальності. З'ясовано, що засоби вираження категорії евіденційності, при всьому їх різноманітті, утворюють стійку систему, яка свідчить про наявність особливої концептуальної снови для цієї комунікативної категорії.

  Повний текст PDF - 1.179 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"