Досліджено структуру і способи представлення поетичної інформації у віртуальній реальності віршованого тексту, проблемам відбиття національної та авторської картин світу крізь призму мовної свідомості письменника. Об'єкт дослідження - віршований текст представника французького поетичного дискурсу ХIX століття П. Верлена " Soleils couchants ". Предмет - лінгвокогнітивні й лінгвосинергетичні особливості пред'явлення концепту SOLEILS COUCHANTS у розглядуваному творі. Мета роботи - визначення принципів експлікації концептуального змісту обраного художнього тексту через опис архітектоніки концепту SOLEILS COUCHANTS як одного із визначальних пейзажних концептів французького поетичного дискурсу ХIX століття. Організація смислу поетичного тексту здійснюється довкола пейзажу заходу сонця - стану природи, що корелює із меланхолією як особливим психоемоційним станом людської свідомості. У ході дослідження використовується теоретико-методологічний апарат синергетики: роль біфуркаційних процесів і флуктацій у самоорганізації поетичної інформації у просторі художнього тексту. На характер об'єднання текстових елементів у віртуальній реальності символістського віршованого тексту впливає стиль поетичного мислення автора. Продемонстровано взаємозв'язок і взаємообумовленість фонічної, семантичної, синтаксичної складових вірша П. Верлена. Увагу здобуває аналіз стилістичних аномалій та структурних особливостей, котрі торкнулися домінантної словосполуки поетичного тексту - "soleils couchants".

  Повний текст PDF - 1.23 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"