Досліджено формування й утвердження історичних українсько-польських стереотипів взаємного сприймання. З'ясовано вплив етнічних стереотипів на українсько-польський літературний процес ХIХ ст., зокрема, на матеріалі історичних творів Михайла Старицького і Генріка Сенкевича. Доведено, що головними принципами загальнотеоретичного підходу до осмислення історії України в межах школи польських романтиків стали провіденційне тлумачення історії з абсолютизацією ролі польсько-українських взаємин в історичному минулому. Головними теоретичними постулатами цього часу стали доктрини "польського культуртрегерства", "східних кресів", "Ягеллонської ідеї" тощо. Показано, що, незважаючи на маргінальне становище польської історіографії ХIХ ст., саме ця школа сформувала головні історичні стереотипи поляків щодо України. Проаналізовано основні традиції висвітлення проблем історії україніки й їх переосмислення у польській історичні науці. Охарактеризовано значимість історичних міфів і стереотипів в інтерпретації української проблематики не лише польськими науковцями, але й письменниками. Обгрунтовано, що на оцінки подій минулого України значною мірою впливали ідеологічні та суспільно-політичні процеси, які відбувалися у польському суспільстві у зазначений період.

  Повний текст PDF - 448.354 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"