Досліджено особливості проходження етапів онтогенезу інвазійного виду S. annua. Враховуючи видові особливості, в онтогенезі S. annua виділено 7 онтогенетичних станів: p - j - im - v - g1 - g2 - g3. Кожен онтогенетичний стан охарактеризовано. Одержані дані використано для вивчення онтогенетичної структури популяцій S. annua. Встановлено, що в онтогенетичних спектрах S. annua на заплавних луках річки Псел, які використовуються як пасовища та сінокоси, стійко переважають догенеративні особини, що надає можливість оцінити популяції, у більшості випадків, як на пасквальному так і на фенісиціальному градієнтах, як молоді (за Л. А. Животовським) або інвазійні (за Т. О. Работновим). Антропогенна деградація природних кормових угідь зростає з кожним роком, через нераціональне використанням сінокосів та пасовищ, збільшується кількість вільних екологічних ніш, у зв'язку з чим спостерігається втілення інвазійних видів. S. annua не поїдається великою рогатою худобою та не має кормової цінності в сіні, тому необхідно регулювати чисельність даного виду, адже він конкурує за ресурси живлення із цінними кормовими травами. Дослідження показали, що одним із методів фітоценотичного контролю, що приводить до зменшення чисельності популяцій адвентивного виду S. annua, є проведення дворазового сінокосіння, тому що даний вид розмножується лише насінням, а воно за таких умов не встигає сформуватись.

  Повний текст PDF - 328.254 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"