Зазначено, що утворення каскаду водосховищ шляхом затоплення долини р. Дніпро вплинуло на міграційні переміщення практично всіх видів. Проведена оцінка змін міграційних напрямків показала, що для більшості птахів створення каскаду водосховищ внесло суттєві зміни в їх міграційні шляхи, сформувавши вздовж берегів водосховищ "міграційні потоки". Передусім, це стосується дрібних горобцеподібних птахів, що мігрують в світлий час доби. Для більшості з них акваторія водосховища небажана перепона на шляху, яку вони воліють облітати. Збільшення інтенсивності та масовості міграції вздовж берега водосховища та їх спадання по мірі віддалення від нього, надає можливість стверджувати факт формування міграційних потоків уздовж берегових ліній водосховища. Встановлено, що в районі водосховища проходить широко-фронтальна міграція птахів уздовж умовного напрямку північ-південь і північний схід-південний захід. Проте напрям міграції птахів після зустрічі з Кременчуцьким водосховищем змінюється: восени поділяється Сульською затокою на 2 потоки, які спрямовуються береговою лінією водосховища в північно-західному та південно-східному напрямках; навесні - в північно-західному та південно-східному. Таким чином, основний напрямок міграції може змінюватись більш ніж на 90 градусів. Різниця в напрямках міграційних переміщень обумовлюється видовими особливостями найбільш чисельних видів. У пік осінньої та весняної міграції (I декада жовтня та III декада березня - I декада квітня) домінантні міграційні напрямки проявляються найкраще.

  Повний текст PDF - 467.741 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"