Різноманіття клінічних проявів вторинних зубощелепних деформацій, що виникли як наслідок несвоєчасної компенсації дефектів зубних рядів (після втрати зубів або їх значного руйнування), ускладнює проведення діагностики та планування лікувальних заходів, направлених на відновлення функцій зубощелепного апарату. Дослідження були спрямовані на удосконалення ортопедичного лікування пацієнтів з вторинними зубощелепними деформаціями. За розробленим нами алгоритмом проведено діагностування та лікування 70 пацієнтів з ВЗЩД різного ступеня тяжкості. Пацієнтів розподілено на дві основні клінічні групи: 1 група - 45 (64,29 %) осіб, які мали включені дефекти зубних рядів (III - IV класів за Кеннеді) та 2 група - 25 (35,71 %) пацієнтів з дистально необмеженими дефектами (I - II класів). Обстеження пацієнтів проводилося відповідно до загальноприйнятої методики із застосуванням додаткових методів дослідження. Суть лікування полягала в поетапному усуненні об'єктивних і суб'єктивних симптомів патологічних змін зубощелепного апарату, нормалізації оклюзійних співвідношень, рухів НЩ в скронево-нижньощелепних суглобах (СНЩС), проведенні за необхідністю терапевтичної та хірургічної підготовки органів порожнини рота, ортодонтичного лікування, усунення порушень з боку м'язів і СНЩС, відновленні цілісності зубних рядів, в проведенні профілактичних і реабілітаційних заходів. Для підготовки м'яких тканин використовували іскровий дистанційний електрохірургічний пристрій. Корекція міжокклюзійних та щелепних співвідношень проведено за допомогою тимчасових конструкцій, виготовлених в артикуляторі під контролем аксіографії. Лікування проведено відповідно до обраної партнерської моделі спілкування з пацієнтами із застосуванням розробленої методики мотивації. Вперше в клініці ортопедичної стоматології була розроблена та застосована методика мотивації пацієнтів із ВЗЩД до комплексного лікування. Розроблено алгоритми діагностики та лікування пацієнтів із ВЗЩД та застосування методики мотивації позитивно впливають на якість лікування, сприяють кращому порозумінню в відносинах між лікарем та пацієнтом, а використання іскрового дистанційного електрохірургічного пристрою "Електрофульгуратор" дозволяє значно скоротити терміни загоєння поверхні рани в порівнянні з традиційним хірургічним методом.

  Повний текст PDF - 377.471 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"