Одними з серйозних і поширених ускладнень, які виникають при наявності дефектів зубних рядів є зубо-щелепні деформації та функціональні порушення зі сторони скроневонижньощелепного суглоба. На сьогоднішній день актуальною залишається проблема вивчення стану зубо-щелепної системи у пацієнтів із дефектами зубних рядів, які впливають на оклюзійні порушення і розвиток патології зі сторони скронево-нижньощелепного суглоба. Мета роботи - підвищення ефективності діагностики і лікування пацієнтів з дефектами зубних рядів і функціональними порушеннями скронево-нижньощелепного суглоба, шляхом удосконалення, розробки і клінічного обгрунтування комплексних заходів, які базуються на індивідуальному підході до пацієнта. При обстеженні хворих із дефектами зубних рядів і розладами скронево-нижньощелепного суглоба, вивчено стан і локалізацію дефектів зубних рядів, ступінь атрофії альвеолярного відростка, проводили аналіз діагностичних моделей, застосовували рентгенологічні методи, а також кондилографію і 3D сканер 3SHAPE. При проведенні роботи обстежено 160 пацієнтів з дефектами зубних рядів, віком від 25 до 65 років. Серед 120 хворих двох груп при деталізованому обстеженні СНЩС нами було виявлено синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба у 85,0 % хворих, артроз - у 15,0 % хворих. Найбільш типовими скаргами серед обстежених пацієнтів були скарги на головний біль (85,0 %), біль у ділянці суглоба (85 %), біль при рухах нижньої щелепи (72,5 %), біль при широкому відкриванні рота (77,5 %), клацання у скронево-нижньощелепному суглобі (32,5 %), зниження слуху (6,7 %) та відчуття скутості та болю в жувальних м'язах (68,3 %). Однією з найхарактерніших ознак артрозу була тугорухомість нижньої щелепи зранку, яка спостерігалась у всіх 18 пацієнтів. На основі одержаних результатів запропоновано методику і послідовність лікування та підходу до пацієнтів з дисфункцією СНЩС і дефектами зубних рядів, які можуть бути поєднані з зубо-щелепними деформаціями. На першому етапі після комплексної діагностики проводиться діагностика оклюзійних співвідношень та вибіркове пришліфування, оклюзійних поверхонь. Обов'язковим для отримання ефекту запропонованого лікування і зняття больового синдрому є застосування пристрою Aqualizer на 3 - 4 тижні. Наступним етапом є виготовлення тимчасових незнімних конструкцій з естетичних пластмас гарячої полімеризації або фрезерування штучних коронок чи мостоподібних протезів. Після досягнення ефекту лікування проводиться постійне протезування за допомогою незнімних естетичних конструкцій металокераміки або оксиду циркону. Висновки: при деталізованому обстеженні хворих із порушеннями скронево-нижньощелепного суглоба нами було виявлено синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба у 85,0 % і артроз - у 15,0 %. Типовими скаргами у обстежених хворих із дисфункцією СНЩС були болі в ділянці СНЩС, що складало 85,0 %, тривалий перебіг захворювання відмічали у 79,2 %, болі при рухах нижньої щелепи - у 72,5 %. Запропоновано детальну схему обстеження, діагностики і лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів та проявами дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, яка включає певну послідовність застосування тимчасових протезів, шин-капп, а також раціональне протезування естетичними незнімними протезами.

  Повний текст PDF - 388.946 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"