Наукова періодика України Вісник фармації


Гудзь Н. І. 
Трава чаберу гірського (satureja montana l., lamiaceae) як перспективна лікарська сировина для розробки антимікробних та антиоксидантних засобів / Н. І. Гудзь, М. І. Шанайда, Л. В. Свиденко, Я. Шимкова // Вісник фармації. - 2019. - № 2. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2019_2_4
Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.
  Повний текст PDF - 607.331 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Гудзь Н.
  • Шанайда М.
  • Свиденко Л.
  • Шимкова Я.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Гудзь Н. І. Трава чаберу гірського (satureja montana l., lamiaceae) як перспективна лікарська сировина для розробки антимікробних та антиоксидантних засобів / Н. І. Гудзь, М. І. Шанайда, Л. В. Свиденко, Я. Шимкова // Вісник фармації. - 2019. - № 2. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2019_2_4.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Гудзь Наталія Іванівна (фармацевтичні науки)
  • Шанайда Марія Іванівна (біологічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського