Наведено результати скринінгу похідних 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти щодо антигіпоксантної активністі. Встановлено, що за умов гострої гіпобаричної гіпоксії збільшення інтегрального показника антигіпоксантної активності речовин - загальний час життя тварин на "висотному плато" - демонстрували речовини під номерами 4, 14 і 15. Проте для речовини 4 рівень смертності тварин під час проведення досліджень становив 20 %, що значно перевищувало контрольні дані. При цьому сполука під номером 14 за антигіпоксантною активністю достовірно збільшувала загальну тривалість життя тварин на 150 % щодо даних контролю, але вірогідно поступалась препарату порівняння мексидолу: цей лікарський засіб збільшував час життя тварин на 197 % (p << 0,05). Для речовини під номером 15 загальна тривалість життя тварин зростала на 186 % у порівнянні з даними контролю (p << 0,05) і вірогідно не відрізнялася від показників референс-препарату. Одержані дані вказують на те, що більшість досліджуваних речовин, похідних 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтової кислоти проявляють певні антигіпоксантні властивості. Водночас тільки речовина за номером 15 не поступається за антигіпоксантною ефективністю дії препарату порівняння, а за показником відновлення фізичної активності тварин після їх перебування на "висотному плато" (часом відновлення пози) перевершує дію відомого антигіпоксанта мексидолу.

  Повний текст PDF - 428.19 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"