Описано синтез серії нових 4-аміно-5-алкіл-1,2,4-триазол(4H)- 3-ілтіоацетанілідів та 4-піроліл-5-алкіл-1,2,4-триазол(4H)-3- ілтіоацетанілідів. Ключові інтермедіати - 4-аміно-5-алкіл-3-меркапто-1,2, 4-триазоли(4H) 4а-с були синтезовані з вихідних карбонових кислот (оцтової, пропіонової та масляної) після їх етерифікації, наступного гідразинолізу реакцією з сірковуглецем та циклізацією надлишком гідразин гідрату. Перша група речовин 6a-р була одержана алкілуванням проміжних речовин 4а-с анілідами хлорацетатної кислоти в присутності основних каталізаторів. Наступна модифікація в умовах реакції Пааля-Кнорра приводить до відповідних піролільних похідних 7а-р. Структура синтезованих сполук доведена даними елементного аналізу та спектрів ЯМР1Н. В ЯМР-спектрах результат алкілування доведено зникненням хімічного зсуву меркаптогрупи. Всі сполуки, як проміжні 4а-с, так і цільові продукти 6а-р і 7а-р містять сигнали протонів алкільних замісників в триазольному кільці (метильних або метильних та метиленових); протони 4-аміногрупи в спектрах сполук 6 спостерігаються у вигляді синглетних сигналів при 5,87 - 5,92 м.ч. Модифікація амінопохідних 6 в піролілзаміщені 7 супроводжується появою характерних сигналів метинових протонів пірольного залишку замість сигналу аміногрупи - триплет (положення 3,4) при 6,30 - 6,31 м.ч. та дублет (положення 2,5) при 7,21 - 7,24 м.ч. Речовини 7а, 7f, 7j і 7м були протестовані на протипухлинну активність in vitro. В результаті дослідження відзначено, що всі обрані речовини, на жаль, не були ефективними інгібіторами пухлинних клітин у цій дозі.