Висвітлено проблему інбридингу у свинарстві, зокрема під час розведення свиней нечисленної, локальної породи. Встановлений позитивний вплив інбридингу на живу масу свинок у процесі їх вирощування. Найбільш високу живу масу за відлучення у 45-денному віці мали свинки із найменшим коефіцієнтом інбридингу (0,78 - 1,56 %), але в процесі росту тварин, особливо із 6-місячного віку, тенденція змінюється і найбільшу живу масу мали свинки із більш високим коефіцієнтом інбридингу (6,24 - 11,7 %). Позитивні наслідки інбридингу помірних і віддалених ступенів відмічені і за показниками власної продуктивності свинок. Доведено, що із підвищенням коефіцієнту інбридингу з 1,56 до 11,7 % вік досягнення тваринами живої маси 100 кг зменшувався на 11,4 днів (P >> 0,95), а товщина шпику, виміряна прижиттєво, - на 2,7 мм. На підставі чого зроблений узагальнюючий висновок про можливість спорідненого підбору батьківських пар у миргородській породі свиней з метою одержання потомків, комплексний коефіцієнт інбридингу яких не вище 11,7 %.

  Повний текст PDF - 388.367 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"