Застосування інженерних цементувальних композитів (ECC) - спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу - надає змогу підвищити несучу здатність, стабільність за різних статичних і динамічних впливів, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементувальних матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів і зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементувальних композитів на основі бінарної (БВС) і потрійних (ПВС) в'яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі ПВС, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізико-механічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення у порівняно з композитами на основі БВС. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227 - 0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі БВС.

  Повний текст PDF - 342.362 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"