Проаналізовано залежність використання тарифу від площі міста і кількості його населення (дані за 2014 р.). Для аналізу відібрано 46 міст, які мають як спільний тариф на всі види транспорту (тобто ввесь міський транспорт оперується єдиною компанією-перевізником), так і ті, де різні види транспорту оперуються різними перевізниками. Всього до розгляду було прийнято 80 різних тарифних планів. Більшість великих міст світу (особливо з чисельністю понад 1 млн осіб) відштовхуються від простого, але неефективного єдиного тарифу на користь більш складніших. З одного боку, це зумовлює наявність додаткових засобів контролю за безквитковим проїздом, а з іншого, - усуває "зрівнялівку" і надає змогу пасажирам самим визначати оптимальну для себе вартість поїздки за критерієм швидкість (час, відстань)/дешевизна. Крім того, гнучка тарифікація надає змогу уникнути покладання на водія додаткових функцій касира, що унеможливлює приховування виручки, з одного боку, і відволікання від дорожнього руху, - з іншого.

  Повний текст PDF - 140.32 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"