Забруднення оточуючого середовища викидами промислових підприємств призводить до суттєвого погіршення його стану, наслідком якого є зміна функціонування фітоценозів. Важливим компонентом екосистем, у тому числі і штучних, є трав'янисті рослини, які виконують важливі функції в антропогенно трансформованих екосистемах Однак відомостей про дію комплексного флуоридно-сульфітного забруднення грунту на трав'янисті рослини практично нема. У зв'язку з цим вивчали вплив забруднення грунту сульфітами і флуоридами на ростові процеси деяких видів газонних трав. Як об'єкти досліджень використано ковила українська (Stipa ucrainica L.), костриця червона (Festuca rubra L.), мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera L.), мітлиця тонка (Agrostis capillaris L.), райграс пасовищний (пажитниця багаторічна, Lolium perenne L.), стоколос польовий (Bromus arvensis L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.). Насіння вирощували на грунті, до якого вносили забруднювачі (сульфіт натрію і флуорид натрію) згідно зі схемою повного двофакторного експерименту з трьома рівнями факторів. Аналіз реакції рослин на флуоридно-сульфітне забруднення грунту свідчить, що досліджені види різняться за характеристиками росту й нагромадження біомаси. Так, у стійких костриці червоної, мітлиці повзучої та райграсу пасовищного не відбувається вірогідних змін ростових показників. У малостійких ковили української, мітлиці тонкої, стоколосу польового і тонконогу лугового спостерігали пригнічення ростових параметрів залежно від їхньої стійкості, складу та концентрацій забруднення. Розраховані рівняння залежності індексу пригнічення ростових процесів від складу та концентрацій полютантів надають змогу прогнозувати ріст рослин на забруднених територіях і ефективніше підбирати видовий склад рослин для озеленення.

  Повний текст PDF - 671.548 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"