Комплексно досліджено розвиток правового регулювання організації зайнятості населення та боротьби з безробіттям в радянській Україні в період від 1917 до 1937 рр. На доктринальному та нормативному рівнях розглянуто поняття "зайнятість населення", проаналізовано стан опрацювання наукової тематики, історіографії, джерельної бази. Розкрито методологічні засади, на яких грунтується це дослідження. Визначено історичні та правові аспекти становлення та розвитку радянського українського законодавства щодо зайнятості населення, показано вплив на нього російського радянського та загальносоюзного законодавства. Відображено процеси формування та запровадження законодавства шодо боротьби з безробіттям серед різних категорій населення та забезпечення зайнятості у головних сферах народного господарства (промисловості, сільському господарстві, сфері інтелектуальної праці). Увагу приділено створенню державно-адміністративних структур для організації та забезпечення зайнятості. Показано, що зайнятість населення організовувалася та забезпечувалася на принципах примусу, відносної добровільності, добровільності з прогресуючими елементами примусу. Досліджено форми та методи організації та забезпечення зайнятості населення, охарактеризовано особливості організаційно-правових основ їх застосування. Проведено класифікацію юридичних джерел і здійснено періодизацію розвитку законодавства щодо правового регулювання зайнятості населення та боротьби з безробіттям.

  Повний текст PDF - 223.871 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"