Мета роботи - вивчити вплив появи важкохворої дитини на соціальний статус її родини. Опитано 372 родичі важкохворих дітей Івано-Франківської області. Встановлено, що догляд за важкохворими дітьми переважно здійснюють жінки (92 %) працездатного віку (97 %), які, попри високий рівень освіти (23 % із вищою і 40 % із середньою спеціальною), унаслідок хвороби дитини (87 %) не працюють (73 %). Наявність неповносправних дітей призводить не тільки до зниження добробуту родин удвічі, але й до погіршення сімейних стосунків (34 %), зменшення мотивації до народження інших дітей (42 %), а значна частка важкохворих дітей залишається під опікою тільки матерів (14 %). Більшість родичів, які доглядають за неповносправними дітьми, скаржаться на зниження соціальної активності (60 %), незадоволені життям (88 %) і потребують фізичної (53 %) та моральної (76 %) підтримки. Висновки: наявність неповносправних дітей є тяжким соціально-економічним і соціально-психологічним тягарем для їх родин, для зменшення якого необхідно розвивати інституції паліативної педіатричної допомоги.

  Повний текст PDF - 730.435 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"