Мета роботи - встановити наявність синдрому емоційного вигорання в медичних працівників, які надають паліативну допомогу, та визначити напрями його моніторингу і профілактики. За спеціальною програмою опитано 389 медичних працівників медичних закладів м. Івано-Франківськ. Встановлено, що основною групою ризику, а відповідно групою першочергової корекції, є лікарі сфери паліативної допомоги, більшість з яких (70 %) мають прояви професійного вигорання. Доведено, що чинники соціально-психологічної дезадаптації в 1,5 - 7 разів частіше зустрічаються в медперсоналу з високим та критичним рівнями синдрому емоційного вигорання, а отже, можуть слугувати індикаторами синдрому, придатними для моніторингу якості кадрових ресурсів у закладах охорони здоров'я. Висновки: запропонована скринінгова технологія повністю відповідає скринінг-критеріям ВООЗ, має достатню чутливість (69,2 %), високу специфічність (87,4 %) і хорошу якість (AUC = 0,81 +- 0,05), тому може бути використана як для самодіагностики медичними працівниками професійного вигорання, так і для моніторингу його рівня серед персоналу з боку менеджерів.