Проаналізовано знаннєві структури жителів Харкова на прикладі суджень про допустиме і недопустиме. Із застосуванням концептуалізацій З. Фрейда, М. Мосса, Е. Дюркгейма, Ж. Бодрійяра, С. Жижека здійснено ретроспективний аналіз соціологічних напрацювань у сфері забороненого, недопустимого та правильного. На базі методології "синтетичних" теорій (насамперед, П. Бурдьє), а також напрацювань феноменології (П. Бергер, Т. Лукман), теорій свідомості (Дж. Серль), теорій сакрального (Колеж де Сосіоложі тощо) досліджено внутрішню структуру, зміст і параметри комплексу суджень про допустиме і недопустиме. Ці теоретичні напрацювання перевірено на емпіричній основі із застосуванням ряду прийомів, зокрема факторного та кластерного аналізів. За результатами емпіричного дослідження, проведеного в грудні 2017 р. колективом кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за участі автора, описано латентну структуру знаннєвих агрегатів про недопустиме. Показано співвідношення допустимого і недопустимого, визначено можливі вісі виокремлення харків'янами (не) допустимого; досліджено внутрішню структуру судження про недопустиме в різних групах і по відношенню до різних об'єктів заборони. Зроблено висновок про те, що множина суджень про (не)допустиме є консистентним комплексом суджень, який, незважаючи на свою уявну та ілюзорну розірваність, внутрішньо пов'язаний в єдиний континуум соціального знання. Описано обмеження дослідження, пов'язані з категоріями докси, фабрикації, соціального конструювання.

  Повний текст PDF - 857.27 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"