Аналіз нозологій та ліків, що застосовуються здобувачами вищої медичної освіти на до- та післядипломному етапі (за результатами соціологічного дослідження)

Заремба, Н. І.; Зіменковський, А. Б.

Мета роботи - аналіз нозологій та лікарських засобів (ЛЗ), що застосовуються при самолікуванні здобувачами вищої медичної освіти. Завданнями дослідження було: визначення ліків, які приймають респонденти при гострій респіраторній вірусній інфекції (ГРВІ); аналіз дотримання респондентами режиму приймання, зокрема, антибіотиків; дослідження питань вживання аналгетиків, ферментних засобів, біологічно активних добавок (БАДів); з'ясування переліку ліків, які анкетовані приймали упродовж останнього місяця; аналіз захворювань, при яких респонденти приймають ліки постійно; визначення чинників, які лякають респондентів у фармакотерапії; дослідження впливу прийому ліків на якість життя населення. Наукова робота виконана за результатами соціологічного дослідження із залученням 400 здобувачів освіти на до- та післядипломному етапі у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького (ЛНМУ). Отриманий шляхом анкетування первинний науковий матеріал був проаналізований із використанням статистичного та структурно-логічного методів з урахуванням принципів системності. При статистичному аналізі отриманих даних був проведений розрахунок відносних величин та їх похибок. Використовувалися методи системного аналізу, соціологічного опитування, статистичний, аналітико-порівняльний. Більшість опитаних (56,50 +- 2,48) % не систематично приймали аналгетики, переважно при болю голови. Проте завжди приймають ферментні засоби при відчутті тяжкості у шлунку лише (4,75 +- 1,06) % опитаних. Переважна більшість респондентів (79,25 +- 2,03) % ніколи не приймали БАДів. З'ясовано, що впродовж останнього місяця респонденти приймають ЛЗ із груп ненаркотичних аналгетиків, вітамінів та спазмолітичних препаратів. Найчастішими причинами, при яких респонденти приймають ліки постійно, є інфекційні та шлунково-кишкові захворювання. Вкрай рідко анкетовані приймають ліки постійно при захворюваннях опорно-рухового апарату та очей. У (29,75 +- 2,29) % опитаних трапляються випадки поєднання прийому ліків із вживанням алкоголю. Серед чинників, які викликають побоювання респондентів щодо фармакотерапії, найчастіше констатовані побічні ефекти та висока вартість ЛЗ. Утричі менше анкетованих вказують на відсутність ліків в аптеках, незнання механізму дії та взаємодію з іншими медикаментами. У переважній більшості (75,50 +- 2,15 %) ліки впливали на якість життя поліпшенням самопочуття та працездатності. Проте в кожного сьомого респондента виникали побічні ефекти. Висновки: отримані та проаналізовані результати соціологічного дослідження серед здобувачів медичної освіти на до- та післядипломному рівні, на нашу думку, мають служити основою для опрацювання комплексної моделі програми попередження негативних наслідків при самолікуванні, передусім серед молоді.


	Наукова періодика України		Український науково-медичний молодіжний журнал