Мета роботи - вдосконалити чинні лікувальні програми для хворих з інфарктом міокарда (ІМ) шляхом диференційованого підходу до терапії залежно від наявності порушень функціонального стану печінки. У дослідження залучили 149 хворих з гострим ІМ: 114 (76,5 %) чоловіків та 35 (23,5 %) жінок віком у середньому (59,9 +- 1,0) року. Порівняльне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження проводили у групах: 107 хворих з ІМ із функціональними порушеннями печінки (основна група) і 42 хворих з ІМ без функціональних порушень печінки (група порівняння). Для вивчення інтракардіальної гемодинаміки проводили ехокардіографію в В-режимі. 52 хворих основної та 22 групи порівняння одержували стандартне лікування ІМ (інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, <$E beta 2>-адреноблокатори, клопідогрель і ацетилсаліцилова кислота, антикоагулянтна терапія, статини). Ще 55 пацієнтів основної групи та 20 - групи порівняння одержували модифіковане лікування з додаванням до стандартної схеми антиоксиданта біофлавоноїда кверцетину. У початковому стані у хворих основної групи виникають вираженіші порушення центральної та периферичної гемодинаміки, які призводять до порушень білковосинтезувальної, дезінтоксикаційної, енергетичної функції печінки, обміну ліпідів. Одночасно надмірно активуються перекисні процеси ліпідів, пригнічується активність ферментів системи антиоксидантного захисту, поглиблюються патологічні процеси як у серці, так і в печінці. Введення в комплексну терапію хворих з ІМ біофлавоноїда кверцетину забезпечувало поліпшення гемодинамічних показників, зростання фракції викиду на 22,89 %, зникнення діастолічної дисфункції міокарда, що супроводжувалося нормалізацією клініко-лабораторних показників порушень функції печінки, на 14-ту добу нормалізувалися рівні білірубіну й аланінамінотрансферази, гамма-глутамілтрансферази і лужної фосфатази, а через 3 тижні відзначено зниження рівня ліпопротеїнів низької щільності на 25,61 %. Висновки: введення в комплексну терапію хворих з ІМ біофлавоноїда кверцетину забезпечувало поліпшення гемодинамічних показників і відновлення окиснювально-відновної рівноваги, зменшення клініко-лабораторних виявів порушення функції печінки і сприяло суттєвому зниженню частоти розвитку ускладнень ІМ. Відновлення параметрів серцевої гемодинаміки і метаболічних процесів та функціонального стану печінки забезпечує істотне зниження частоти розвитку гострої серцевої недостатності на 63,9 %, ранньої післяінфарктної стенокардії - на 22,2 %, порушень ритму і провідності - на 43,6 %.

  Повний текст PDF - 158.735 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"