Досліджено залежність фактора потужності (ФП) шаруватого термоелектричного матеріалу з замкненою поверхнею Фермі в квантуючому магнітному полі за гелієвих температур для випадку, коли магнітне поле та градієнт температури спрямовані перпендикулярно до шарів. Розрахунки проведено в наближенні сталого часу релаксації. У слабких магнітних полях ефекти шаруватості виражаються у відставанні осциляцій ФП за фазою, збільшенні їх відносного внеску та у деякому зменшенні величини ФП в цілому. В області сильних магнітних полів існує оптимальний діапазон, в якому ФП різко зростає та досягає максимуму, абсолютна величина якого за вибраних параметрів задачі в наближенні ефективної маси є на 12 % більшою, ніж для реального шаруватого кристала. Попри низькі температури, за цих параметрів максимум ФП у магнітному полі з індукцією близько 1 Тл досягає значення, характерного для перспективних купратних термоелектричних матеріалів за температури понад 1000 K. Для цього необхідно, щоб відношення довжини вільного пробігу носіїв заряду до відстані між сусідніми шарами становило 30 000 або більше. Однак в ультраквантових магнітних полях ФП різко знижується за законом <$EP~symbol <149>~T sup -3 B sup -6>. Основною причиною такого зниження є стиск поверхні Фермі в напрямку магнітного поля в ультраквантовій межі внаслідок конденсації носіїв заряду на дні єдиної заповненої підзони Ландау з номером n = 0.