Багатовекторність наукової проблематики, яка стала об'єктом дослідження сучасної медицини праці, гігієни праці та екології, усе більше й більше диктує необхідність налагодження творчих зв'язків з профільними фахівцями закордонних, перш за все, європейських, провідних навчально-наукових установ і центрів. Мета дослідження - узагальнити результати наукових досліджень з актуальних медико-біологічних проблем гігієни праці й екології, які виконано з залученням механізмів міжнародної співпраці, у тому числі з застосуванням уніфікованих підходів до постановки та проведення експериментів, статистичної обробки даних, порівняльного аналізу результатів та апробації результатів на міжнародних форумах. Було застосовано міжнародний підхід до розв'язання низки пріоритетних проблем сучасної медицини праці, а саме: визначення особливостей розвитку стану професійного вигорання у робітників соціально-значущих професій; встановлення гігієнічної значущості та визначення біологічних механізмів сполученої дії фізичних чинників оточуючого середовища та виробничого середовища; розробка методичних підходів до обгрунтування біологічних гранично-допустимих концентрацій. Розв'язанню завдань, які було поставлено в контексті міжнародної співпраці, сприяло заключення Договору щодо співробітництва між кафедрою медицини праці медичного факультету Магдебурзького університету ім. Отто-фон-Геріке (Німеччина) та кафедрами внутрішніх і професійних захворювань; гігієни та екології № 2 Харківського національного медичного університету, який юридично діє з 2012 р. У роботі висвітлено напрями наукових досліджень медико-біологічних проблем гігієни праці та екології, завдання яких розв'язувалися з залученням механізмів міжнародної співпраці. Доведено, що у робітників соціально-значущих професій, які підлягають впливу елементів напруженої праці, мають місце деякі симптоми "професійного вигорання" на рівні 42 - 76 % і ризик іпрофесійного вигоранняі на рівні 3 - 19 % залежно від професії, статі, віку. На підставі оцінки дії фізичних чинників оточуючого середовища встановлено, що поєднана дія електромагнітного випромінювання та позитивних низьких температур зумовлювала більш глибокі порушення за біохімічними та морфологічними показниками. Обгрунтовано методичну основу біологічного моніторингу лікарських засобів і похідних янтарної кислоти та розроблено алгоритм диференційованого відбору комплексу інформативних біомаркерів під час розробки біологічного безпечного рівня впливу цих сполук. Рекомендовано величину біологічного безпечного рівня впливу антидіабетичного засобу у плазмі крові на рівні 11 нг/мкл, що надасть змогу здійснювати більш дієвий санітарно-гігієнічний нагляд за впливом даного лікарського засобу за умов його промислового виробництва. Висновки: використання міжнародного досвіду організації та проведення наукових досліджень з актуальних медико-біологічних проблем гігієни праці та екології довело свою ефективність на етапах планування, статистичної обробки матеріалу й апробації результатів досліджень на наукових форумах.

  Повний текст PDF - 1.561 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"