Сьогодні визначальним фактором потенційного ризику для здоров'я населення та працівників є збільшення масштабів використання хімічних засобів захисту рослин, aсoртимент та обсяги застосування яких щорічно збільшуються. Однак відмовитись від використання пестицидів у сільському господарстві у найближчі роки неможливо. Мета дослідження - прогнозування можливості виникнення гострих токсичних ефектів у працівників сільського господарства у разі роботи з препаратами на основі діючих речовин - індукторів монооксигеназної системи печінки. Для оцінки вибірковості впливу на організм робітників ізопіразаму, пентіопіраду, седаксану та флуксапіроксаду було розраховано їх коефіцієнти можливості інгаляційного отруєння (КМІО), коефіцієнти вибірковості дії пестициду за інгаляційного (КВДінг.) та дермальному впливі (КВДд.) з урахуванням фізико-хімічних властивостей і норм витрат діючих речовин. За величиною тиску насиченої пари всі досліджувані сполуки є мало леткими. Величини КМІО досліджуваних фунгіцидів вказують на низьку ймовірність гострого інгаляційного отруєння у разі використання препаратів на їх основі. Величини КВДінг та КВДд. для всіх досліджуваних діючих речовин становили понад 100, що свідчить про достатньо високу вибірковість їх дії, окрім седаксану (препарат Вайбранс), КВДінг для якого становило 67,1, що пов'язано з його високою нормою витрат (0,74 кг/т) та свідчить про відносно низьку вибірковість дії сполуки. Висновок: доведено відносну безпечність у разі потрапляння до організму сільськогосподарських працівників перкутанним та інгаляційним шляхом усіх досліджуваних речовин. Виключенням є седаксан у складі препарату Вайбранс, величина КВДінг якого свідчить про відносно високу ймовірність гострих токсичних ефектів за потрапляння через органи дихання.

  Повний текст PDF - 1.377 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"