Розглянуто питання в забезпеченні держави альтернативними джерелами енергоресурсів. Українська галузь твердого біопалива активно розвивається останніми роками. Наукові дослідження за кордоном з даної проблеми спрямовані, в основному, на удосконалення технології одержання біопалива та оцінку його якості. Вивчено гігієнічні аспекти умов праці робітників у разі виробництва біопалива з відходів рослинної сировини на всіх технологічних етапах, зазначається роль біологічного фактора як фактора ризику для здоров'я працюючих. Аналітичній огляд наукових публікацій було проведено з використанням закордонних профільних видань, текстової бази даних PUB MED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. При виробництві біопалива з відходів деревини та соломи працівники підпадають під вплив комбінованої дії багатокомпонентного аерозолю, який складається з органічної рослинної частки, неорганічної частини (грунту та піску) та хімічних сполук (алкалоїдів, сапонінів, смол, ефірних олій, глікозидів). Встановлено, що загальні рівні концентрації пилу на робочих місцях залежать від технології виробництва, типів обладнання, виду та якості сировини, що оброблюється. При виконанні основних технологічних операцій, які супроводжуються значним пилоутворенням, спостерігається перевищення ГДК пилу в повітрі робочої зони. Наведені чинники викликають зниження функції легенів, бронхіальну гіперчутливість і респіраторні захворювання, такі як органічний пиловий токсичний синдром, алергічний альвеоліт, астму, хронічні обструкції дихальних шляхів, зокрема, хронічний бронхіт, синдром подразнення слизової оболонки і риніти. При переробці деревини - ялини, сосни, липи, берези, клена, бука, дуба в робітників виникають алергічні реакції, що супроводжуються кровотечею з носа, слабкістю, втратою апетиту, блювотою, захворюваннями шкіри. Особливо важливим чинником, що діє на працівників при виробництві біопалива з відходів рослинної сировини, являється мікробний чинник. Мікробіологічна компонента складається з широкого спектра бактерій, мікроскопічних грибів та продуктів їх життєдіяльності ендо- та мікотоксинів. Встановлено, що зразки соломи були значно більше контаміновані бактеріями, ніж тирса деревини, деревіяні гранули та брикети, концентрації ендотоксинів (ЕТ) у соломі також були значно вищими, ніж в інших видах сировини. Перевищення становило від 2 до 50 разів, а інколи доходило і до 100 разів. Концентрації мікроскопічних грибів у соломі також були значно вищими, ніж в іншій сировині. Високі концентрації грибів та ендотоксинів зафіксовані й у разі механічної переробки соломи. У пилу тирси деревини та соломи були також виявлені мікроскопічні гриби та мікотоксини, які можуть чинити інфекційну, алергенну та канцерогенну дію. Висновки: при виробництві біопалива з відходів деревини та соломи працівники підпадають під вплив комбінованої дії багатокомпонентного аерозолю, який може складатися з органічної рослинної частки, неорганічної частини (частки грунту та піску) та хімічних сполук (алкалоїдів, сапонінів, смол, ефірних олій, глікозидів). Встановлено, що концентрації пилу на робочих місцях залежать від технології виробництва, типів обладнання, виду та якості сировини, яка обробляється. Значне перевищення ГДК пилу спостерігається при виконанні основних технологічних оперцій, що супроводжуються значним пилоутворенням (завантаження, подрібнення, фасування). Особливо важливим чинником, що діє на працівників при виробництві біопалива з відходів рослинної сировини, являється мікробний чинник. Його складова тісно пов'язана з виробничими факторами й залежіть від загального рівня пилу, фізичних і хімічних факторів. Мікробіологічна компонента складається з широкого спектра бактерій, мікроскопічних грибів та продуктів їх життєдіяльності ендо- та мікотоксинів, які у виробничому середовищі можуть чинити негативний вплив на здоров'я працюючих. Наявність у виробничому середовищі перерахованих вище факторів впливу можна вважати потенційним фактором ризику у виникненні професійно обумовлених і професійних захворювань для працівників підприємств з виробництва біопалива з рослинної сировини.