Зростає кількість людей, що мають професійний контакт із наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити потенційний ризик на робочому місці оператора електронно-променевої установки УЕ-202 з виробництва наноматеріалів та порошків із наноструктурою. Хімічний аналіз проб проведено за допомогою методу ІСР-АЕС на приладі Optima 2100 DV. Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірювали на приладі ДАС-2707. Оцінку ризику здійснено за допомогою підходу "контрольних смуг". Максимальна концентрація частинок від 1 до 100 нм перевищувала тестові рівні за умов припинення роботи установки. Концентрації нанорозмірних нікелю, хрому та цинку перевищували розрахункові значення ГДК для наноматеріалів навіть за умов відсутності перевищення ГДК для "макроречовин". Натомість розрахункові значення ризику комбінованої дії свідчать на користь відсутності несприятливого впливу на організм працюючих (за умов припинення роботи установки та під час її роботи в теплий період року). Висновки: закритий технологічний процес під час виробництва наночастинок не завжди гарантує безпеку працюючих. У разі оцінки ризику на робочих місцях, де застосовують нанотехнології, інформація щодо масової концентрації речовин в нанодіапазоні є більш інформативною, ніж дані шодо кількості частинок. Запропоновано заходи шодо мінімізації ризику.

  Повний текст PDF - 749.467 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"