Вивчено особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу (АП), як суглобового синдрому псоріатичної хвороби (ПХ), на сучасному етапі та визначено доцільність удосконалення існуючої медико-статистичної системи щодо опису патологічного суглобового процесу за цього захворювання. Вивчено наявність взаємозв'язку шкірного та суглобового синдромів за ПХ та можливі чинники ризику виникнення АП. Розроблено та систематизовано клініко-класифікаційні ознаки ПХ. Визначено патогномонічні ознаки та удосконалено діагностичні, диференційно-пошукові критерії АП. Досліджено характер, ступінь патологічних псоріатичних процесів і результати інструментального обстеження (ультрозвукова діагностика, магнітно-резонансна томографія, Rg-обстеження) з урахуванням характеру клінічного перебігу АП. Визначено доцільність проведення функціональних проб, зокрема на наявність сакроілеїту, спондиліту, з метою раннього виявлення АП та встановлено ступінь впливу клінічного перебігу захворювання на якість життя хворих за даними індексу тяжкості псоріазу PASI, психометричних шкал DLQI, PDI, PASE, CPDAI. Проаналізовано у хворих на АП характер і взаємозв'язок функціональних порушень внутрішніх органів та розроблено дерматологічні рекомендації щодо систематизації ознак ранньої діагностики коморбідних станів ПХ. Досліджено наявність, характер, патогенетичні механізми порушень окремих біохімічних, імунологічних і гормональних показників в організмі хворих на АП та визначено їх значення як додаткових діагностичних критеріїв для ранньої діагностики захворювання. Вивчено характер кореляційного взаємозв'язку за стадіями перебігу АП та виявлено зміни медіаторів стрес-реакцій у сироватці крові хворих. Проаналізовано результати клініко-лабораторних, інструментальних досліджень запропоновано схематичну модель розвитку АП. Розроблено раціональну тактику проведення лікувально-профілактичних заходів хворим на АП з урахуванням індивідуального характеру перебігу шкірного та суглобового псоріатичного процесів, що дозволило підвищити ефективність терапії та зменшити рівень інвалідизації хворих. Мета роботи - вдосконалення діагностики, диференціальної діагностики та підвищення ефективності терапії хворих на артропатичний псоріаз (АП) з урахуванням даних про особливості патогенезу та клінічного перебігу псоріатичної хвороби (ПХ). Комплексно обстежено 187 хворих на АП із тривалістю захворювання від 8-ми до 24-х років, у більшості з яких виявлено супутні соматичні захворювання. Встановлено, що за останніх 20 років (1993 - 2014 рр.) кількість зареєстрованих випадків псоріазу серед населення Львівської обл. зросла в 1,9 разу. Систематизовано клініко-класифікаційні ознаки ПХ, запропоновано патогенетично обгрунтовану термінологію визначення етапів розвитку АП, встановлено специфічні ознаки АП з патогенетичним обгрунтуванням первинної локалізації ураження суглобів у ділянках підвищеного травмування сухожильно-зв'язкового апарату та його взаємозв'язку з псоріатичним ураженням нігтів. Розроблено діагностичні критерії та пошуковий алгоритм диференціальної діагностики АП. Доведено необхідність у використанні методів ультразвукової та магнітно-резонансної діагностики суглобів у хворих на псоріаз у зв'язку з частим (10,7 %) виявленням ентезопатій без патологічних рентгенологічних змін у суглобах. Значна кількість (79,8 %) супутньої патології слугувала стимулом для розробки клінічних маршрутних карт хворих на АП для виявлення найпоширеніших коморбідних станів. Виявлено в сироватці крові хворих вірогідне зменшення (p << 0,01) кількості імунокомпетентних клітин із фенотипом CD3<^>+ на 50 %, CD22<^>+ або B-лімфоцитів - на 46,6 %, помірне зменшення вмісту CD4<^>+ на 12,9 %, CD8<^>+ - на 19,6 % і підвищення вмісту CD16<^>+ на 18,4 %, цитокінів IL-1 beta в 5 - 11 разів, IL-8 в 60 разів, IL-17 у 10 разів, IL-22 у 5 разів, стрес-гормона - кортизолу вдвічі, Ig G у 5 разів і імуноглобулінів IgM, ЦІК утричі, що свідчить про напруженість стрес-реалізуючих механізмів. Вірогідне підвищення концентрації цих цитокінів у сироватці крові (в понад 2 - 3 рази) і синовіальній рідині (в понад 2 - 5 разів у порівнянні з сироваткою крові; p << 0,05) хворих у перші місяці виникнення суглобового синдрому ПХ може слугувати додатковим діагностичним критерієм для ранньої діагностики АП. Розроблено патогенетично обгрунтовану тактику покрокового алгоритму комплексної терапії хворих АП із апробацією нестероїдних протизапальних (аркоксія/наклофен дуо) та хворобомодифікуючих (сульфасалазин ЕН/метотрексат) препаратів і автогемотерапії, яка сприяє підвищенню ефективності лікування зі збереженням працездатності, покращанням якості життя хворих, що підтверджується нормалізацією клініко-лабораторно-інструментальних показників. Висновки: лише комплексний підхід до обстеження хворих на псоріаз з ураженням опорно-рухового апарату може забезпечити ефективність ранньої діагностики артропатичного псоріазу та його лікування.

  Повний текст PDF - 963.836 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"