Для вітчизняних виробників лікарських препаратів фармацевтичні ринки (ФР) країн колишнього СРСР традиційно розглядалися як важливі об'єкти їх зовнішньоекономічної діяльності. З метою формування послідовної та науково обгрунтованої асортиментної політики відносно своїх зовнішньоекономічних партнерів вітчизняним виробникам фармацевтичної продукції необхідно мати оперативну та об'єктивну інформацію стосовно змін, що відбуваються на національних фармацевтичних ринках інших країн. На фоні стрімкого зниження активності зовнішньоекономічних відносин українських виробників фармацевтичної продукції з Російською Федерацію все більш перспективним виглядає нарощування обсягів експорту ліків до інших країн колишнього СРСР, насамперед до країн Закавказзя. Тому виникає необхідність в аналізі сучасного стану та проблем розвитку їх ФР, зокрема ФР Азербайджану. Мета роботи - аналіз сучасного стану розвитку та визначення основних характеристик азербайджанського фармацевтичного ринку. Встановлено, що впродовж 2010 - 2016 рр. Азербайджан входив до п'ятірки країн-лідерів за обсягами імпорту української фармацевтичної продукції. Реєстрація ліків в Азербайджані здійснюється за централізованою процедурою, а термін дії реєстрації - 5 років. Фармацевтичний ринок Азербайджану має промоційний характер та є імпортозалежним (95,5 - 97,0 %), що за умов фінансової нестабільності має непередбачувані соціально-економічні наслідки. Більше половини імпорту фармацевтичної продукції у вартісному показнику припадає на країни ЄС, а на другій та третій позиції представлені РФ та Україна (14,0 % та 9,0 % відповідно). Впровадження в Азербайджані з вересня 2015 р. механізмів державного регулювання цін на препарати мало значний вплив на формування асортиментної політики на фармацевтичному ринку. Встановлений факт планомірного збільшення кількості ліків, що підлягають державному регулюванню цін з 2015 р. у 4,3 рази (з 2500 до 10731 найменувань). Важливими характеристиками розвитку азербайджанського фармацевтичного ринку впродовж 2010 - 2016 р. є стабільне домінування у структурі асортименту генеричних препаратів (64,59 - 73,77 %) та препаратів рецептурної групи (68,32 - 75,27 %). Висновки: результати проведених досліджень можуть бути використані у розробці ефективних підходів у побудові довготривалих та взаємовигідних зовнішньоекономічних відносин між українськими виробниками фармацевтичної продукції та суб'єктами системи фармацевтичного забезпечення населення Азербайджану.

  Повний текст PDF - 476.062 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"