Мета роботи - порівняти вплив 6-місячного (М6) лікування пацієнтів віком << 65 років з артеріальною гіпертензією (АГ) 1 - 2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) чи блокатором рецепторів ангіотензину II (БРА) порівняно з таким дигідропіридиновим блокатором кальцієвих каналів (БКК), за потреби - в комбінації з тіазидним діуретиком (індапамід), на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно-еластичних властивостей артерій і структурно-функціонального стану серця в залежності від статі. У дослідження включено 157 пацієнтів (84 чоловіки і 73 жінки) у віці від 35 до 65 років (у середньому (53,8 +- 0,64) року) з неускладненою АГ I - II стадії, 1 - 2 ступеня. Пацієнтів методом сліпих конвертів рандомізували на дві групи. Хворим призначено терапія на основі іАПФ (периндоприл у дозі 5 - 10 мг) або БРА (олмесартан 20 - 40 мг) - група А, або БКК (лерканідипін 5 - 10 мг) - група Б. При недосягненні цільового офісного брахіального АТ (бАТ) (<< 140/90 мм рт. ст.) дозу кожного із досліджуваних антигіпертензивних препаратів (АГП) збільшували до повної терапевтичної, і як наступний крок, за потреби, додавали індапамід у дозі 2,5 мг 1 раз на день. Хворим було проведено загальноклінічне обстеження, вимірювання бАТ, проведено аналіз пульсової хвилі та вимірювання каротидно-феморальної і каротидно-радіальної швидкості поширення пульсової хвилі (PWVfem., PWVrad.) за допомогою апланаційної тонометрії, допплерехокардіографію, розрахунковим методом визначено показники артеріальної жорсткості (Еа), жорсткості міокарда лівого шлуночка (Ees), шлуночково-артеріальної взаємодії (Ea/Ees). Висновки: лікування хворих на АГ 1 - 2 ступеня протягом М6 за допомогою іАПФ/БРА +- індапамід або БКК +- індапамід, як чоловіків, так і жінок, привело до достовірного зниження показників брахіального і центрального АТ. Однак у жінок, незалежно від виду лікування, було досягнуто нижчих рівнів показників бАТ, ніж у чоловіків. Терапія на основі БКК, на відміну від терапії на основі іАПФ/БРА, сприяла більш вираженому зниженню показників центрального АТ у жінок, зменшенню АР у пацієнтів обох статей та зменшенню AIх75 у жінок. Крім того, М6 АГТ із застосуванням БКК +- індапамід приводила до зменшення ІММ ЛШ на 9,3 %, однак лише у чоловіків, що не супроводжувалося змінами показників діастолічної функції, незалежно від виду лікування і статі.

  Повний текст PDF - 1.142 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"