Наукова періодика України | Український терапевтичний журнал | ||
Середюк Л. В. Ефективність застосування мебікару в корекції психоемоційного фону у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця з постійною формою фібриляції передсердь / Л. В. Середюк, І. П. Вакалюк, Г. В. Кернякевич, Н. М. Кулаєць // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_2_10 Мета роботи - оцінити динаміку психоемоційного фону під впливом прийому анксіолітичного препарату мебікару. Під спостереженням перебував 31 пацієнт із стабільною ішемічною хворобою серця (СІХС) у поєднанні з фібриляцією передсердь (ФП). Пацієнтів було розподілено на дві групи: 1а - хворі на СІХС із постійною формою ФП, що одержували стандартну терапію (обстежено 16 пацієнтів), 1б - хворі на СІХС із постійною формою ФП, що одержували анксіолітичну терапію (обстежено 15 пацієнтів). Для оцінки схильності до хронічного стресу використовували опитувальник L. Reeder та шкалу сприйманого стресу-10, а для аналізу ступеня тривоги і депресії застосовувалася госпітальна шкала HADS і PHQ-9. Оцінено стан здоров'я за допомогою опитувальника PHQ-15. Аналіз факторів ризику серцево-судинних захворюваннь (ССЗ) проведено за анкетою О. С. Чабана. Результати засвідчили, що низький рівень стресу було виявлено тільки у 37,50 % пацієнтів 1а групи, тоді як у пацієнтів 1б групи він склав 6,67 % (p << 0,01). Відзначено позитивну динаміку лікування хворих анксіолітичним препаратом у чоловіків 1б групи (p << 0,05). Високий стрес у чоловіків із СІХС у поєднанні з ФП (26,67 %) відзначався частіше, ніж у жінок (13,33 %) (p << 0,01). У цілому 46,67 % чоловіків мали клінічно виражену тривожно-депресивну симптоматику (p << 0,01). Продемонстровано імовірну різницю показників депресії у 1б групи після проведеного лікування (p << 0,01). Аналогічна картина спостерігалася щодо вираженості депресії в 33,33 % відповідно (p << 0,05). У жінок із СІХС у поєднанні з ФП 1а і 1б групи виявлено схильність до субклінічно вираженої тривоги (p >> 0,05). Оцінено роль соціальних факторів, серед яких скорочення часу спільного проведення, вплив засобів масової інформації у відповідних групах обстежених (p << 0,05). Констатовано погіршення взаєморозуміння в обох групах хворих (p << 0,01) після проведеного лікування. Висновки: таким чином, оцінка психосоматичного статусу пацієнтів із СІХС у поєднанні з ФП є одним з важливих напрямів у сучасній медицині, оскільки своєчасне виявлення і корекція клінічно вираженого стресу, тривоги і депресії може покращити якість і тривалість життя осіб, що страждають основним захворюванням. Тому включення мебікару до базисної фармакотерапії хворих на СІХС у поєднанні з ФП може бути актуальним і перспективним в кардіології. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Середюк Л. В. Ефективність застосування мебікару в корекції психоемоційного фону у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця з постійною формою фібриляції передсердь / Л. В. Середюк, І. П. Вакалюк, Г. В. Кернякевич, Н. М. Кулаєць // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_2_10.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |