Наукова періодика України Український терапевтичний журнал


Амосова К. М. 
Причини неефективності антигіпертензивної терапії в пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією в реальній амбулаторній практиці / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_3
Мета роботи - провести порівняльний аналіз клініко-демографічних даних співвідношення офісного та домашнього артеріального тиску (АТ), режимів антигіпертензивної терапії та прихильності до лікування у хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від досягнення або недосягнення цільового офісного АТ (<< 140/90 мм рт. ст.) через 6 міс покрокового алгоритмізованого лікування в загальній амбулаторній практиці. Проаналізовано дані 443-х хворих на неускладнену есенціальну АГ. Покроковий уніфікований алгоритм лікування передбачав призначення фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну та, у разі недосягнення цільового рівня офісного АТ, на подальших візитах послідовне призначення, за необхідності, індапаміду-ретарду, спіронолактону, моксонідину або доксазозину. Офісний і домашній АТ вимірювали сертифікованим осцилометричним автоматичним приладом. Прихильність хворих до лікування визначали за допомогою анкети. Через 6 міс цільового офісного АТ досягли 355 (80,1 %) хворих (перша група), не досягли 88 (19,9 %) хворих (друга група). У другій групі було більше чоловіків (p << 0,01), осіб з вихідним САТ <$Esymbol У~180> мм рт.ст. (p << 0,001) та ЧСС <$Esymbol У~80> уд./хв (p << 0,02), та менше осіб, котрі не лікували АГ до залучення до дослідження (p << 0,03), більше середній вихідний офісний АТ (p << 0,001) і ЧСС (p << 0,02). У хворих другої групи показники офісного і домашнього АТ впродовж усього дослідження були вищими за такі в першій (усі - p << 0,001). На 506 із 1004-х візитів, коли офісний АТ перевищував цільові значення, тобто в 50,4 % випадків, у всіх пацієнтів, або 45,4 і 58,4 % у першій та другій групах відповідно (p << 0,01), лікарі не приймали рішення щодо посилення терапевтичної інтервенції; 52,3 % пацієнтів з неналежним рівнем контролю АТ на момент завершення дослідження було призначено тільки фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну, однак, її максимальну дозу та 4 антигіпертензивні засоби у хворих другої групи застосовували частіше, ніж у першій. Частка осіб з високим рівнем комплаєнсу достовірно зросла у пацієнтів обох груп. За порівнянної вихідної прихильності до лікування, у другій групі частка осіб з її високим рівнем була меншою, а з низьким - більшою у порівнянні з першою (p << 0,01). Висновки: неналежний контроль офісного АТ попри 6 міс алгоритмізованої антигіпертензивної терапії у хворих з неускладненою АГ у реальній клінічній практиці асоціювався випадків терапевтичної інерції та гіршою прихильністю до лікування.
  Повний текст PDF - 723.551 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Амосова К.
  • Руденко Ю.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Амосова К. М. Причини неефективності антигіпертензивної терапії в пацієнтів з неускладненою артеріальною гіпертензією в реальній амбулаторній практиці / К. М. Амосова, Ю. В. Руденко // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_3.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Амосова Катерина Миколаївна (1956–) (медичні науки)
  • Руденко Юлія Володимирівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     

       Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського