Мета роботи - дослідити особливості імунологічної реактивності у хворих на ревматоїдний артрит (РА), поєднаний з артеріальною гіпертензією, та її зміни під впливом 3-х різних методів лікування. У дослідженні брали участь 89 хворих на РА, яких було розподілено на 3 групи залежно від ступеня активності та виду лікування даного захворювання, та 20 здорових осіб. У хворих першої групи було встановлено підвищення кількості T-лімфоцитів (T-л) щодо початкових значень в 1,8 разу (p << 0,05). Визначалась тенденція до оптимізації співвідношень основних субпопуляцій T-л з наближенням основного імунорегуляторного коефіцієнта (ОІРК) до показників здорових осіб. Під час дослідження функціональної активності лімфоцитів у реакції бласттрансформації (РБТЛ) було встановлено зниження функціональної активності T-л у порівнянні з показниками здорових осіб в 1,09 разу (p << 0,05). При цьому встановлено, що функціональна активність B-лімфоцитів (B-л) у відповідь на мітогенну стимуляцію перевищувала показники здорових осіб у 1,28 разу (p << 0,05). У другій групі через 6 міс лікування було показано підвищення вмісту T-л щодо початкових значень в 1,09 разу (p << 0,05). При цьому встановлено зниження вмісту T-хелперів (Th) з оптимізацією ОІРК у бік зниження щодо початкового значення на 91,93 %, проте цей показник перевищував значення здорових осіб. Встановлено зниження вмісту B-л щодо початкових значень на 12,86 %, при цьому даний показник наближався до значень контролю. Показник вмісту кілерів практично не змінювався і був нижче щодо значень здорових пацієнтів. У третій групі через 3 та 6 міс дослідження з'явилася тенденція до підвищення вмісту T-л щодо початкових значень, проте дані відмінності були недостовірними. Встановлено підвищення ОІРК у 2,43 разу та відзначено тенденцію до підвищення вмісту натуральних кілерів CD<^>+ відносно початкових значень. Показник B-л перевищував вихідні значення в 1,23 разу (p << 0,05) та показники здорових осіб у 1,34 разу (p << 0,05). Щодо змін показників активності гуморальної ланки імунітету, в першій групі через 6 міс лікування спостерігалося підвищення вмісту імуноглобулінів A та G (IgA, IgG) щодо початкових значень, у разі зниження концентрації IgM і IgE на 10,22 і 21,21 % (p << 0,05) відповідно, та показників вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) на 22,66 % (p << 0,05). У другій групі - підвищення вмісту IgA і IgG на 10,75 та 8,67 % щодо початкових значень (p << 0,05) відповідно. Одночасно зареєстровано зниження показників вмісту IgA і IgE щодо початкових значень на 11,11 і 54,59 % (p << 0,05) відповідно. Однак ці показники перевищували значення здорових осіб. Вміст ЦІК відносно результатів початку дослідження знижувався на 25,08 % (p << 0,05). У третій групі з'явилася тенденція до підвищення вмісту IgA відносно початкових значень в 1,08 разу за незмінних показників вмісту IgG, IgM і IgE щодо початкових значень. Вміст ЦІК перевищував значення здорових осіб у 3,19 разу (p << 0,05). Висновки: встановлено, що показники клітинного імунітету більшою мірою покращуються в групі пацієнтів, що одержували комбіноване лікування інфліксимабом та метотрексатом у порівнянні з групами, що одержували лікування тільки метотрексатом.

  Повний текст PDF - 633.237 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"