Мета роботи - аналіз віддалених наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) на підставі катамнестичних даних паперових історій хвороби, формалізованих і трансформованих у електронну форму для проведення статистичного аналізу за технологією Data Minig. Проаналізовано 315 історій хвороби та відібрано і внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 100 пацієнтів - 86 жінок і 14 чоловіків. Онкологічні прояви мали 43 пацієнти, у тому числі: метастази - 22 особи; другі раки - 8 осіб; рецидиви - 13 осіб. Окрім онкологічних ускладнень, 13 хворих цієї групи також мали терапевтичні наслідки (ускладнення), які було внесено до бази даних. 57 фізичних осіб мали лише терапевтичні наслідки лікування. З урахуванням терапевтичних наслідків хворих, про яких йшлося вище, загальна кількість терапевтичних ускладнень становила 218 випадків. Статистичну обробку проведено методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows. З огляду на проведене радіонуклідне лікування (РНЛ), пацієнти без онкологічних проявів у порівнянні з пацієнтами з онкологічними проявами, характеризувалися більш тривалим терміном лікування, більшою кількістю курсів, більшою загальною дозою активності під час РНЛ і більш тривалим терміном до настання абляції, що можна вважати науковим підгрунтям для розрахунку разової дози активності під час РНЛ і його тривалості для пацієнтів із обтяженим соматоневрологічним анамнезом. До того ж, пацієнти без онкологічних проявів мали вдвічі меншу кількість випадків проростання пухлини крізь капсулу, більш низький індекс маси тіла та були молодшими за пацієнтів з онкологічними проявами. При цьому проростання пухлини через капсулу є фактором ризику віддаленого у часі метастазування, проте не є фактором ризику щодо місцевого рецидивування та появи других раків. Більш типовою гістологічною формою пацієнтів з онкологічними проявами була папілярна аденокарцинома. Як фактори ризику появи місцевих рецидивів визначено підвищену тривалість терміну лактації у фертильний період і знижену дозу гормонотерапії, а у пацієнтів із другими раками - низьку тривалість гормонотерапії та перебування у стані пременопаузи у жінок. Показано, що використання радіонуклідної терапії як складової спеціального лікування РЩЗ збільшує частоту хвороб системи кровообігу у порівнянні з популяційними даними у 2,1 разу, зокрема частоту появи найпоширеніших нозологічних форм (ІХС і ГХ) у 2,9 і 1,85 разу відповідно. Зроблено висновки, що проведення статистичного аналізу за технологією Data Minig надало можливість виявити зв'язок між появою віддалених онкологічних проявів лікування РЩЗ і характеристиками РНЛ, фактором проростання пухлини крізь капсулу, дозою гормонотерапії, тривалістю лактації у фертильний період і деякими іншими факторами, а також констатувати збільшення частоти появи хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу.

  Повний текст PDF - 364.559 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"