Мета роботи - порівняти вплив йоду-131 на лейкоцитарний склад периферичної крові у хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) за різними підходами лікування радіойодом: із використанням препарату тироген і на тлі гіпотиреозу. Проведено визначення лейкоцитарного складу крові у двох групах хворих на диференційовані форми РЩЗ: 1 група - 29 осіб, які отримували радіойод на тлі застосування препарату тироген, і 2 - 35 пацієнтів, яким радіойодотерапію проводили за умов відміни прийому тиреоїдних гормонів (у стані гіпотиреозу). Всі обстежені не мали віддалених метастазів. Дослідження проводили напередодні введення йоду-131 і через 6 днів, 1 і 6 міс після радіойодотерапії. Використано венозну гепаринізовану кров, яку забирали у хворих натще. Загальну кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу визначено загальноприйнятими методами. Під час проведення радіойодотерапії у хворих на тиреоїдний рак із використанням препарату тироген помірні зміни лейкоцитарного складу крові спостерігаються лише в ранній строк - на 6-ту добу. Навпаки, введення лікувальних активностей радіойоду на тлі гіпотиреозу спричинило значні порушення клітинного складу крові протягом усього періоду обстеження хворих, із максимальним рівнем змін через 1 міс після введення ізотопу. Встановлено, що у хворих на РЩЗ у разі застосування препарату тироген у терапії радіоактивним йодом ступінь порушень лейкоцитарного складу крові є суттєво меншим, і показники відновлюються швидше. Це може бути зумовлено зниженням рівня радіаційного опромінення клітин периферичної крові.

  Повний текст PDF - 389.685 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"