Мета роботи - оцінити візуальні, структурні та гемодинамічні зміни в печінці після хірургічного лікування пацієнтів із приводу метастатичного колоректального раку (КРР). Проведено та проаналізовано результати (УЗД, СКТ, МРТ) досліджень у 112 пацієнтів, які перебували на обстеженні та лікуванні в Національному інституті раку після виконаних оперативних утручань на печінці різного обсягу. В усіх пацієнтів виявлено процес у печінці метастатичного (МТС) характеру. В анамнезі КРР із локалізацією пухлини в різних відділах товстої кишки. Діагноз первинної злоякісної пухлини верифіковано гістологічно - аденокарцинома G2 - G3. У 27 (24,1 %) пацієнтів резекція печінки поєднувалась із видаленням первинної пухлини, у 48 (42,8 %) - як другий етап лікування за синхронних МТС, у 37 (33,9 %) - у разі рецидиву основного захворювання у печінку (метахронні МТС). 31,5 % - сегментарні, у 28,9 % - секторальні резекції, у 26,3 % - гемігепатектомії. Паренхімозберігальні резекції печінки виконано в поєднанні з анатомічними та з радіочастотною абляцією. У післяопераційному періоді у ході досліджень печінки відмічено локальне зниження ехогенності/щільності/інтенсивності паренхіми в зоні операції, по окружності печінки та в піддіафрагмальному просторі з наявністю вільної рідини. Зміна типового анатомічного краю резекції з переважанням нерівності, втягнутості чи горбистості було розцінено як результат формування післяопераційного рубця та гіпертрофічних процесів. Розміри дефектів і деформацій контуру характеризують обсяг видалених сегментів. Принциповою різницею зображень печінки після розширених резекцій є зміна судинної будови кукси як наслідок видалення елементів паренхіми в комплексі з судинними структурами печінки. Конфігурація ВВ та її гілок є підтверджуючим критерієм під час визначення виду резекції. Результати проведених динамічних досліджень печінки демонструють, що після завершення регенеративних процесів і відновлення обсягу паренхіми, достатньої для збереження виконання основних функцій, паренхіма печінки повністю відновлює свою початкову структуру у разі безрецидивного післяопераційного періоду. Застосування комплексу променевих методів досліджень і проведеного діагностичного моніторингу прооперованої печінки з приводу метастатичного ураження надало можливість оцінити анатомічні особливості та визначити основні післяопераційні зміни резектованого органа.

  Повний текст PDF - 2.515 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"