Досліджено спектри люмінесценції плівок полі-N-вінілкарбазолу (PVK), полі-N-епоксипропілкарбазолу (PEPK), полі-N-вініл-3-хлоркарбазолу (Cl-PVK) і полістиролу (PS) з домішкою біс[2-(2'-бензотіені)-піридинато-N,C<^>3'](ацетилацетонату) іридію (Btp2Ir(acac)). Зазначені карбазолвмісні полімери перспективні для практичного використання в електролюмінесцентних пристроях. Встановлено, що квантовий вихід сенсибілізованої фосфоресценції молекул Btp2Ir(acac) в матриці карбазолвмісного полімеру нижчий, ніж при їх прямому збудженні в PS. Показано, що після введення в PVK з домішкою Btp2Ir(acac) молекул бензофенону, який трансформує частину синглетних екситонів у триплетні, інтенсивність сенсибілізованої фосфоресценції Btp2Ir(acac) зменшується, тобто ефективність переносу енергії синглетними екситонами вище, ніж триплетними. Ці результати пояснено тим, що з переносом енергії на акцептор конкурують процеси локалізації екситонів у хвостових енергетичних станах та захоплення триплетних екситонів продуктами окислення полімерів. Виявлено, що квантовий вихід сенсибілізованої фосфоресценції Btp2Ir(acac) в матриці PVK майже у півтора раза нижчий, ніж у PEPK. Зроблено висновок про те, що у матриці PVK процес автолокалізації синглетних екситонів в ексимероутворюючих центрах та утворення сандвіч-подібних ексимерів конкурує з переносом енергії збудження на акцептор.Досліджено спектри люмінесценції плівок полі-N-вінілкарбазолу (PVK), полі-N-епоксипропілкарбазолу (PEPK), полі-N-вініл-3-хлоркарбазолу (Cl-PVK) і полістиролу (PS) з домішкою біс[2-(2'-бензотіені)-піридинато-N,C<^>3'](ацетилацетонату) іридію (Btp2Ir(acac)). Зазначені карбазолвмісні полімери перспективні для практичного використання в електролюмінесцентних пристроях. Встановлено, що квантовий вихід сенсибілізованої фосфоресценції молекул Btp2Ir(acac) в матриці карбазолвмісного полімеру нижчий, ніж при їх прямому збудженні в PS. Показано, що після введення в PVK з домішкою Btp2Ir(acac) молекул бензофенону, який трансформує частину синглетних екситонів у триплетні, інтенсивність сенсибілізованої фосфоресценції Btp2Ir(acac) зменшується, тобто ефективність переносу енергії синглетними екситонами вище, ніж триплетними. Ці результати пояснено тим, що з переносом енергії на акцептор конкурують процеси локалізації екситонів у хвостових енергетичних станах та захоплення триплетних екситонів продуктами окислення полімерів. Виявлено, що квантовий вихід сенсибілізованої фосфоресценції Btp2Ir(acac) в матриці PVK майже у півтора раза нижчий, ніж у PEPK. Зроблено висновок про те, що у матриці PVK процес автолокалізації синглетних екситонів в ексимероутворюючих центрах та утворення сандвіч-подібних ексимерів конкурує з переносом енергії збудження на акцептор.

  Повний текст PDF - 1.021 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"