Наукова періодика України | Науковий вісник Ужгородського університету | ||
Копчак В. М. Сучасні принципи діагностики та лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених кровотечею в порожнину псевдокісти / В. М. Копчак, К. В. Копчак, В. А. Кондратюк, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, Л. О. Перерва, С.В. Андронік // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2016. - Вип. 2. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2016_2_22 Мета дослідження - покращити результати лікування хворих із постпанкреатрезекційною кровотечею. Проаналізовано результати лікування 827 хворих, яким за період із 2010 по 2021 рр. було виконано радикальну резекцію підшлункової залози з приводу її злоякісних пухлин. Хворі були розподілені на дві групи: основну - 449 хворих, котрі перебували на лікуванні в клініці з 2016 по 2021 рр., і контрольну - 378 хворих, які перебували на лікуванні в клініці з 2010 по 2015 рр. Постпанкреаторезекційна кровотеча виникла у 27 (6,0 %) хворих основної групи, яким було проведено лікування за розробленим діагностично-лікувальним алгоритмом із максимальним застосуванням ендоваскулярних методик, і у 20 (5,3 %) хворих контрольної групи, їм було проведено стандартне лікування. Рентгеноендоваскулярну зупинку кровотечі виконали у 14 (51,9 %) із 27 хворих основної групи: рентгеноендоваскулярну оклюзію - у 9, за допомогою встановлення стент-графтів - у 5. У 3 (11,1 %) хворих основної групи джерело кровотечі при ангіографії не було виявлено, їм виконали лапаротомію з наступною зупинкою кровотечі. Ускладнення після рентгеноендоваскулярної оклюзії виникли у 1 (11,1 %) хворого, ускладнень після встановлення стент-графтів не було. Відкриті оперативні втручання виконані у 13 (48,1 %) хворих. Помер 1 (3,7 %) хворий після лапаротомії із зупинкою кровотечі через розвиток подальших гнійно-септичних ускладнень. У контрольній групі рентгеноендоваскулярну зупинку кровотечі виконали у 3 (15 %) хворих, релапаротомію із зупинкою кровотечі - у 17 (85 %) хворих. Померло 6 (30 %) хворих після відкритих повторних оперативних втручань. Висновки: ендоваскулярні методики зупинки постпанкреатрезекційної кровотечі високоефективні і безпечні із сприятливими технічними та клінічними результатами. Вони доцільні як перший крок у лікуванні постпанкреатрезекційної кровотечі із встановленням стент-графтів у разі кровотечі з магістральних судин. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Копчак В. М. Сучасні принципи діагностики та лікування псевдокіст підшлункової залози, ускладнених кровотечею в порожнину псевдокісти / В. М. Копчак, К. В. Копчак, В. А. Кондратюк, І. В. Хомяк, О. В. Дувалко, Л. О. Перерва, С.В. Андронік // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2016. - Вип. 2. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2016_2_22.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |