Мета роботи - визначити незалежні прогностичні чинники мінімальної залежності у повсякденній діяльності в кінці гострого періоду ішемічного інсульту (ІІ) у хворих з первинною артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом розроблення математичної моделі прогнозу. Оцінено неврологічний і функціональний статус 150 пацієнтів (74 (49,3 %) жінок і 76 (50,7 %) чоловіків) з первинним ІІ та первинною АГ в анамнезі. Середній вік пацієнтів - (67,4 +- 0,7) року. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS, активність у повсякденному житті - за індексом Бартел (ІБ), когнітивний статус - за шкалою MMSE. Діагноз АГ установлювали за результатами клінічного та інструментального обстеження і медичною документацією. Проводили добовий моніторинг артеріального тиску (АТ) з моменту госпіталізації кожні 4 год протягом 6 днів гострого періоду. Визначали середні та максимальні значення діастолічного і систолічного АТ, варіабельність АТ шляхом розрахунку стандартного відхилення (SD), оціненого для діастолічного і систолічного АТ. Статистичну обробку одержаних результатів проводили за допомогою програми статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. На 21-шу добу медіана значень ІБ становила 75 балів, мінімальне значення - 20 балів, максимальне - 95 балів, перший квартиль - 55 балів, третій квартиль - 85 балів. Під час визначення прогностичних предикторів функціонального відновлення за ІБ проаналізовано дані хворих з неврологічним дефіцитом середнього (n = 86) і тяжкого (n = 38) ступеня, Зі 159 показників, які характеризували патологію та результати додаткового обстеження пацієнтів, було відібрано 19 змінних, які мали статистично значущий кореляційний зв'язок зі значенням ІБ під час виписування, та залучено до логістичного регресійного аналізу. За даними покрокового аналізу (13 кроків) незалежними прогностичними чинниками мінімальної залежності у повсякденній діяльності в кінці гострого періоду середньотяжкого і тяжкого ІІ визначено 6: тривалість АГ (коефіцієнт B = -0,22), варіабельність систолічного АТ у перші 3 доби (B = -0,30), варіабельність діастолічного АТ у перші 3 доби (B = 0,48), стать (B = -2,46), оцінка за MMSE у гострий період (B = 0,44), вища освіта (B = 2,11). Константа - 6,76. Одержана модель має чутливість 93,9 %, специфічність - 86,5 % та діагностичну точність - 90,1 %, площа під кривою ROC - 0,957 (95 % довірчий інтервал - 0,94 - 0,99). Висновки: основний напрям терапевтичних заходів для досягнення мінімального функціонального обмеження в гострий період середньотяжкого і тяжкого інсульту має передбачати зменшення варіабельності як систолічного, так і діастолічного АТ, особливо у перші 3 доби, заходи щодо поліпшення когнітивного статусу.

  Повний текст PDF - 1.596 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"