Мета роботи - вивчити вплив постійної електрокардіостимуляції на когнітивні функції пацієнтів з брадіаритміями, зокрема залежно від наявності алелі epsilon4 гена аполіпопротеїну E (apoE). У клінічне дослідження було залучено 47 пацієнтів з брадіаритміями (середній вік - (72,8 +- 6,2) року), яких було розподілено на дві групи: в 1-й групі (n = 32) пацієнтам проведено імплантацію постійного електрокардіостимулятора, в 2-й групі (n = 15) для корекції брадіаритмії застосовували лише медикаментозну терапію. Всім пацієнтам на початку терапії виконували нейропсихологічне тестування для оцінки когнітивних функцій. Визначали стан когнітивних функцій залежно від наявності алелі epsilon4 гена apoE. Через 1 та 6 міс проводили повторне дослідження та оцінку когнітивних функцій. Оцінка ефективності електрокардіостимуляції за шкалою загального клінічного враження виявила позитивний ефект у 68,7 % випадків. До закінчення 6-місячного спостереження статистично значуще поліпшення (у порівнянні з оцінкою до початку електрокардіостимуляції) відзначено за 7 з 9 оцінних шкал і тестів (MMSE, батареєю лобної дисфункції, Бостонським тестом називання, двома тестами шкали деменції Маттиса ("Пам'ять" і "Звукові асоціації"), тестом відстроченого відтворення 10 слів і тестом малювання годинника). Установлено, що клінічний ефект електрокардіостимуляції вищий у пацієнтів з генотипом apoE(4+). Висновки: виявлено клінічну ефективність електрокардіостимуляції щодо когнітивних розладів у пацієнтів з брадіаритміями, зокрема з генотипом apoE(4+), які належать до групи високого ризику розвитку хвороби Альцгеймера.З метою визначення впливу тривалої (2 роки) антиаритмічної терапії на когнітивні функції пацієнтів із фібриляцією передсердь обстежено 117 пацієнтів. Стан хворих оцінювався за загальноприйнятими шкалами (MMSE, GDS, CDR) та батареєю нейропсихологічних тестів. Крім того, у хворих визначали генотип АроЕ. Пацієнтів було розподілено на 2 групи відповідно до особливостей лікування: 61 пацієнт одержував бета-адреноблокатор (бісопролол або метопролол) і 56 - аміодарон. Одержані дані свідчать про переваги терапії бета-адреноблокаторами у порівнянні з аміодароном щодо уповільнення прогресування когнітивного дефіциту та запобігання його переходу в діагностичну категорію деменції. Особливістю дії бета-адреноблокаторів була їх висока ефективність у хворих із когнітивною дисфункцією, які мають генотип ApoE(4+), тобто у пацієнтів із групи високого ризику виникнення хвороби Альцгеймера.

  Повний текст PDF - 1.248 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"