Мета роботи - вивчити ефективність застосування препарату цефавора у пацієнтів із психовегетативним синдромом. Обстежено 42 пацієнтів із психовегетативним синдромом віком 23 - 55 років: 19 - з дисциркуляторною енцефалопатією I - II стадії на тлі артеріальної гіпертензії, 12 - з дисциркуляторною енцефалопатією I - II стадії на тлі церебрального атеросклерозу, 11 - з хронічними запальними ураженнями центральної нервової системи (енцефаліт, арахноенцефаліт, енцефаломієліт). Діагностика психовегетативного синдрому грунтувалася на виявленні полісистемних вегетативних порушень та виключенні соматичної патології. Дослідження вегетативної сфери передбачало визначення вегетативного тонусу за допомогою опитувальника для виявлення вегетативних порушень О. М. Вейна та індексу Кердо і вегетативного забезпечення діяльності за допомогою ортокліностатичної проби. Досліджено короткострокову пам'ять (тест запам'ятовування 10 слів) і здатність до концентрації уваги (коректурна проба). Стан мозкового кровообігу оцінювали за допомогою комп'ютерної реоенцефалографії. Використання препарату цефавора сприяло позитивній динаміці неврологічного статусу, покращанню уваги, зниженню рівня тривожності, нормалізації стану вегетативної нервової системи та покращанню мозкового кровообігу (пульсового кровонаповнення, венозного відтоку, тонусу судин). Висновки: прийом препарату цефавора сприяє зменшенню частоти та вираженості скарг у хворих із психовегетативним синдромом, покращанню уваги, зниженню рівня тривожності, покращанню мозкового кровообігу.

  Повний текст PDF - 158.245 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"