Епілепсія - це хронічне захворювання головного мозку, основною ознакою якого є повторні спонтанні неспровоковані епілептичні напади у вигляді раптового виникнення одного з наведених симптомів: судом, сенсорних або психічних розладів, що стають наслідком надмірного гіперсинхронного розряду кіркових нейронів. Згідно з Міжнародною класифікацією епілепсій та епілептичних синдромів виокремлюють локалізаційно-обумовлені (фокальні, парціальні) епілепсії та синдроми, генералізовані епілепсії та синдроми, епілепсії та синдроми, які мають ознаки фокальних і генералізованих, та спеціальні синдроми. В основі виникнення епілептичних нападів лежить спонтанна локальна або генералізована нестабільність мембран кіркових нейронів, пов'язана з успадкованими або вторинно-набутими особливостями метаболічних процесів. Лікування епілепсії розпочинається лише після встановлення діагнозу та проведення диференційного діагнозу. Згідно з рекомендаціями Міжнародної протиепілептичної ліги вибір антиепілептичних препаратів проводиться відповідно до типу нападу й форми епілепсії та з позицій доказової медицини.

  Повний текст PDF - 461.73 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"