Запаморочення несистемного характеру - одна з найчастіших скарг на прийомі у лікарів різних медичних спеціальностей. Хоча запаморочення вважають доброякісним станом, який піддається лікуванню, існують деякі його види, які становлять загрозу для життя пацієнта. Ізольоване системне запаморочення інколи може бути ознакою маніфестації дисфункції периферичного вестибулярного апарату або патології внутрішнього вуха. Справжнє запаморочення - це галюцинація руху людей або предметів навколо людини, або людини навколо предметів. Під запамороченням пацієнти розуміють різні відчуття: "дурноти", слабкості, потемніння в очах, які можуть виникати під час ортостатичної гіпотензії, гіпоглікемії, синдрому слабкості синусового вузла (за серцево-судинних захворювань, аортального стенозу). Нестійкість постави пацієнти можуть відзначати як за ураження мозочка, так і периферичної нейропатії, спричиненої цукровим діабетом або захворюванням спинного мозку. Запаморочення поділяють на: вестибулярне (істинне, вертиго, системне), пов'язане з вестибулярним апаратом; несистемне (невестибулярне), що виникає за межами вестибулярного апарату. У свою чергу вестибулярне запаморочення розподіляють на: периферичне (ураження лабіринту); проміжне (виникає у вестибулярному нерві); центральне (виникає у центральній нервовій системі). Найчастіші причини центрального запаморочення: судинні порушення (гостра ішемія в ділянці стовбура мозку і інсульт, транзиторна ішемічна атака); вертебробазилярна недостатність; хронічне порушення мозкового кровообігу; цервікальний спондиліт; остеохондроз; хлистова травма шиї; травми та пухлини головного мозку. Із найпоширеніших причин периферичного запаморочення - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, хвороба Менієра, вестибулярна мігрень, лабіринтит, травми голови (перелом пірамідки скроневої кістки) і хірургічні травми, фістула лабіринту. Як свідчить практика, артеріальна гіпертензія як така не є причиною запаморочень. Найчастіша причина системного (вестибулярного) запаморочення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, несистемного - психомоторне запаморочення. З інших причин запаморочення за артеріальної гіпертензії - надмірне чи надто швидке зниження артеріального тиску, гіпоглікемія (за цукрового діабету), порушення ритму і провідності серця, ортостатична реакція (у людей похилого віку, за цукрового діабету).Запаморочення несистемного характеру - одна з найчастіших скарг на прийомі у лікарів різних медичних спеціальностей. Хоча запаморочення вважають доброякісним станом, який піддається лікуванню, існують деякі його види, які становлять загрозу для життя пацієнта. Ізольоване системне запаморочення інколи може бути ознакою маніфестації дисфункції периферичного вестибулярного апарату або патології внутрішнього вуха. Справжнє запаморочення - це галюцинація руху людей або предметів навколо людини, або людини навколо предметів. Під запамороченням пацієнти розуміють різні відчуття: "дурноти", слабкості, потемніння в очах, які можуть виникати під час ортостатичної гіпотензії, гіпоглікемії, синдрому слабкості синусового вузла (за серцево-судинних захворювань, аортального стенозу). Нестійкість постави пацієнти можуть відзначати як за ураження мозочка, так і периферичної нейропатії, спричиненої цукровим діабетом або захворюванням спинного мозку. Запаморочення поділяють на: вестибулярне (істинне, вертиго, системне), пов'язане з вестибулярним апаратом; несистемне (невестибулярне), що виникає за межами вестибулярного апарату. У свою чергу вестибулярне запаморочення розподіляють на: периферичне (ураження лабіринту); проміжне (виникає у вестибулярному нерві); центральне (виникає у центральній нервовій системі). Найчастіші причини центрального запаморочення: судинні порушення (гостра ішемія в ділянці стовбура мозку і інсульт, транзиторна ішемічна атака); вертебробазилярна недостатність; хронічне порушення мозкового кровообігу; цервікальний спондиліт; остеохондроз; хлистова травма шиї; травми та пухлини головного мозку. Із найпоширеніших причин периферичного запаморочення - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, хвороба Менієра, вестибулярна мігрень, лабіринтит, травми голови (перелом пірамідки скроневої кістки) і хірургічні травми, фістула лабіринту. Як свідчить практика, артеріальна гіпертензія як така не є причиною запаморочень. Найчастіша причина системного (вестибулярного) запаморочення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією - доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, несистемного - психомоторне запаморочення. З інших причин запаморочення за артеріальної гіпертензії - надмірне чи надто швидке зниження артеріального тиску, гіпоглікемія (за цукрового діабету), порушення ритму і провідності серця, ортостатична реакція (у людей похилого віку, за цукрового діабету).

  Повний текст PDF - 349.171 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"