Мета роботи - визначити прогностичний вплив первинного стентування коронарних артерій на клінічний перебіг та особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ІМелST) та діастолічною дисфункцією (ДД) у віддалений період (1 рік). У дослідження було включено 80 пацієнтів із ІМелST, яким проведено первинне перкутанне коронарне втручання (1-ша група), та 20 пацієнтів із ІМелST, яким не виконували реваскуляризацію міокарда (2-га, контрольна, група). Проаналізовано дані проведеної у стаціонарі коронарографії та результати первинного перкутанного коронарного втручання. Визначали рівень N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), ехокардіографічні показники діастолічної функції на 5-ту добу; функціональний клас стенокардії за допомогою велоергометрії; якість життя згідно з опитувальником SAQ (Seattle Angina Questionnaire), такі серцево-судинні ускладнення, як повторний гострий ІМ, порушення ритму і провідності; госпіталізацію з приводу нестабільної стенокардії або симптомів серцевої недостатності; раптову смерть у разі виписки зі стаціонару (21-ша - 28-ма доба). Повторний огляд пацієнтів і вимірювання вищезазначених параметрів (окрім коронарографії) проводили через 1 рік спостереження. Середній рівень NT-proBNP на 5-ту добу і через 1 рік у пацієнтів 2-ї групи становив <$E1182,6~symbol С~280,8> та <$E609,3~symbol С~57,2> пг/мл, 1-ї групи - <$E434,6~symbol С~36,3> та <$E122,8~symbol С~4,13> пг/мл (p << 0,001) відповідно, що свідчить про статистично значуще менш виражене пізнє ремоделювання ЛШ у пацієнтів із ІМелST, яким проведено реваскуляризацію. Діастолічну функцію оцінювали за такими показниками, як співвідношення раннього та пізнього діастолічного наповнення (E/A) і час сповільнення раннього трансмітрального потоку (DT). У хворих 1 -ї групи E/A та DT становили <$E0,87~symbol С~0,005> і <$E186~symbol С~0,82> м/с, через 1 рік - <$E0,76~symbol С~0,003> та <$E198~symbol С~0,75> м/с відповідно, що характеризує зниження параметрів ДД за типом порушення процесів релаксації ЛШ. Ехокардіографічні параметри ДД E/A та DT у хворих 2-ї групи становили <$E1,37~symbol С~0,03> і <$E145,75~symbol С~2,91> м/с, через 1 рік - <$E1,49~symbol С~0,01> та <$E135,3~symbol С~2,91> м/с відповідно, що притаманно для погіршення ДД за рестриктивним типом. Протягом 1 року пацієнти 1-ї групи згідно з опитувальником SAQ мали кращу якість життя і вищу толерантність до фізичного навантаження на рівні I - II функціонального класу, визначеного за допомогою велоергометрії у порівнянні з пацієнтами без проведеної реваскуляризації, в яких відзначали досить низьку якість життя згідно з SAQ і стенокардію III - IV функціонального класу. Висновки: у пацієнтів із ІМелST після проведеного первинного стентування коронарних артерій у віддалений період (1 рік) відзначали значно нижчий рівень NT-proBNP, який є маркером патологічного ремоделювання ЛШ, а також менш виражені прояви ДД, що демонструється кращою толерантністю до фізичного навантаження, поліпшенням якості життя, визначеної за опитувальником SAQ, і нижчою частотою розвитку серцево-судинних ускладнень.Мета роботи - визначити прогностичний вплив первинного стентування коронарних артерій на клінічний перебіг та особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ІМелST) та діастолічною дисфункцією (ДД) у віддалений період (1 рік). У дослідження було включено 80 пацієнтів із ІМелST, яким проведено первинне перкутанне коронарне втручання (1-ша група), та 20 пацієнтів із ІМелST, яким не виконували реваскуляризацію міокарда (2-га, контрольна, група). Проаналізовано дані проведеної у стаціонарі коронарографії та результати первинного перкутанного коронарного втручання. Визначали рівень N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), ехокардіографічні показники діастолічної функції на 5-ту добу; функціональний клас стенокардії за допомогою велоергометрії; якість життя згідно з опитувальником SAQ (Seattle Angina Questionnaire), такі серцево-судинні ускладнення, як повторний гострий ІМ, порушення ритму і провідності; госпіталізацію з приводу нестабільної стенокардії або симптомів серцевої недостатності; раптову смерть у разі виписки зі стаціонару (21-ша - 28-ма доба). Повторний огляд пацієнтів і вимірювання вищезазначених параметрів (окрім коронарографії) проводили через 1 рік спостереження. Середній рівень NT-proBNP на 5-ту добу і через 1 рік у пацієнтів 2-ї групи становив <$E1182,6~symbol С~280,8> та <$E609,3~symbol С~57,2> пг/мл, 1-ї групи - <$E434,6~symbol С~36,3> та <$E122,8~symbol С~4,13> пг/мл (p << 0,001) відповідно, що свідчить про статистично значуще менш виражене пізнє ремоделювання ЛШ у пацієнтів із ІМелST, яким проведено реваскуляризацію. Діастолічну функцію оцінювали за такими показниками, як співвідношення раннього та пізнього діастолічного наповнення (E/A) і час сповільнення раннього трансмітрального потоку (DT). У хворих 1 -ї групи E/A та DT становили <$E0,87~symbol С~0,005> і <$E186~symbol С~0,82> м/с, через 1 рік - <$E0,76~symbol С~0,003> та <$E198~symbol С~0,75> м/с відповідно, що характеризує зниження параметрів ДД за типом порушення процесів релаксації ЛШ. Ехокардіографічні параметри ДД E/A та DT у хворих 2-ї групи становили <$E1,37~symbol С~0,03> і <$E145,75~symbol С~2,91> м/с, через 1 рік - <$E1,49~symbol С~0,01> та <$E135,3~symbol С~2,91> м/с відповідно, що притаманно для погіршення ДД за рестриктивним типом. Протягом 1 року пацієнти 1-ї групи згідно з опитувальником SAQ мали кращу якість життя і вищу толерантність до фізичного навантаження на рівні I - II функціонального класу, визначеного за допомогою велоергометрії у порівнянні з пацієнтами без проведеної реваскуляризації, в яких відзначали досить низьку якість життя згідно з SAQ і стенокардію III - IV функціонального класу. Висновки: у пацієнтів із ІМелST після проведеного первинного стентування коронарних артерій у віддалений період (1 рік) відзначали значно нижчий рівень NT-proBNP, який є маркером патологічного ремоделювання ЛШ, а також менш виражені прояви ДД, що демонструється кращою толерантністю до фізичного навантаження, поліпшенням якості життя, визначеної за опитувальником SAQ, і нижчою частотою розвитку серцево-судинних ускладнень.

  Повний текст PDF - 581.233 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"