Наукова періодика України Український медичний часопис


Абатуров О. Є. 
Вплив пробіотичної терапії на імунну систему людини / О. Є. Абатуров // Український медичний часопис. - 2019. - № 5(1). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_5%281%29__17
Мікробіота супроводжує людину протягом усього життя і охоплює всі закутки її організму. Зокрема мікробіота травного тракту людини - надзвичайно складна біологічна екосистема, організована різними бактеріями, кількість яких сягає 10<^>13 - 10<^>14. Бактеріальне представництво в організмі людини не менше ніж у 10 разів перевищує кількість його власних клітин. Не так давно вважали, що мікроорганізми є супутниками людини протягом її життя, але виявилося, що все набагато складніше. Мікробіота й організм людини - єдина система. Якщо геном людини - це загальний геном, геном мікробіоти - так званий метагеном, то геном мікробіоти і людини сьогодні вважають гологеномом, і людина за своєю суттю - голобіота. Встановлено, що розмір геному мікробіоти перевищує такий людини у 100 - 150 разів. Тож виникає запитання: який геном основний у цій системі голобіоти? Мікробіота має не просто складну, а надзвичайно складну організацію. За попередньою оцінкою спільний геном мікробіоти містить близько 3,3 млн. генів. У мікробіоті співіснують щонайменше 1800 родів і приблизно 15 - 36 тис. видів бактерій, основними з яких є: Firmicutes, переважно клостридії та еубактерії (64 %); Bacteroidetes (23 %); Proteobacteria (8 %); Actinobacteria (3 %); Fusobacteria (<< 2 %); Verrucomicrobia (<< 1 %). Вплив пробіотичних бактерій і бактерій мікробіому людини регулює експресію і вироблення усіх біологічно активних речовин, які зумовлюють розвиток і перебіг імунної реакції на той чи інший антиген. Загалом бактерії як травного тракту, так і пробіотичні бактерії зумовлюють активність усього спектра імуноцитів, переважно через вплив своїми патогенасоційованими молекулярними структурами на образ-розпізнавальні рецептори, такі як TLR, NOD-подібні рецептори. Встановлено, що одразу після застосування Bacillus clausii відбувається підвищення, а часом - пригнічення активності прозапальних імунних механізмів. Bacillus clausii-асоційована експресія декількох типів дефензинів та IFN 1 зумовлює посилення антибактеріальної та противірусної відповіді.Мікробіота супроводжує людину протягом усього життя і охоплює всі закутки її організму. Зокрема мікробіота травного тракту людини - надзвичайно складна біологічна екосистема, організована різними бактеріями, кількість яких сягає 10<^>13 - 10<^>14. Бактеріальне представництво в організмі людини не менше ніж у 10 разів перевищує кількість його власних клітин. Не так давно вважали, що мікроорганізми є супутниками людини протягом її життя, але виявилося, що все набагато складніше. Мікробіота й організм людини - єдина система. Якщо геном людини - це загальний геном, геном мікробіоти - так званий метагеном, то геном мікробіоти і людини сьогодні вважають гологеномом, і людина за своєю суттю - голобіота. Встановлено, що розмір геному мікробіоти перевищує такий людини у 100 - 150 разів. Тож виникає запитання: який геном основний у цій системі голобіоти? Мікробіота має не просто складну, а надзвичайно складну організацію. За попередньою оцінкою спільний геном мікробіоти містить близько 3,3 млн. генів. У мікробіоті співіснують щонайменше 1800 родів і приблизно 15 - 36 тис. видів бактерій, основними з яких є: Firmicutes, переважно клостридії та еубактерії (64 %); Bacteroidetes (23 %); Proteobacteria (8 %); Actinobacteria (3 %); Fusobacteria (<< 2 %); Verrucomicrobia (<< 1 %). Вплив пробіотичних бактерій і бактерій мікробіому людини регулює експресію і вироблення усіх біологічно активних речовин, які зумовлюють розвиток і перебіг імунної реакції на той чи інший антиген. Загалом бактерії як травного тракту, так і пробіотичні бактерії зумовлюють активність усього спектра імуноцитів, переважно через вплив своїми патогенасоційованими молекулярними структурами на образ-розпізнавальні рецептори, такі як TLR, NOD-подібні рецептори. Встановлено, що одразу після застосування Bacillus clausii відбувається підвищення, а часом - пригнічення активності прозапальних імунних механізмів. Bacillus clausii-асоційована експресія декількох типів дефензинів та IFN 1 зумовлює посилення антибактеріальної та противірусної відповіді.
  Повний текст PDF - 411.17 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Абатуров О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Абатуров О. Є. Вплив пробіотичної терапії на імунну систему людини / О. Є. Абатуров // Український медичний часопис. - 2019. - № 5(1). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_5(1)__17.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Абатуров Олександр Євгенович (1956–) (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського