Абатуров О. Є. Вплив пробіотичної терапії на імунну систему людини / О. Є. Абатуров // Український медичний часопис. - 2019. - № 5(1). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_5%281%29__17
Мікробіота супроводжує людину протягом усього життя і охоплює всі закутки її організму. Зокрема мікробіота травного тракту людини - надзвичайно складна біологічна екосистема, організована різними бактеріями, кількість яких сягає 10<^>13 - 10<^>14. Бактеріальне представництво в організмі людини не менше ніж у 10 разів перевищує кількість його власних клітин. Не так давно вважали, що мікроорганізми є супутниками людини протягом її життя, але виявилося, що все набагато складніше. Мікробіота й організм людини - єдина система. Якщо геном людини - це загальний геном, геном мікробіоти - так званий метагеном, то геном мікробіоти і людини сьогодні вважають гологеномом, і людина за своєю суттю - голобіота. Встановлено, що розмір геному мікробіоти перевищує такий людини у 100 - 150 разів. Тож виникає запитання: який геном основний у цій системі голобіоти? Мікробіота має не просто складну, а надзвичайно складну організацію. За попередньою оцінкою спільний геном мікробіоти містить близько 3,3 млн. генів. У мікробіоті співіснують щонайменше 1800 родів і приблизно 15 - 36 тис. видів бактерій, основними з яких є: Firmicutes, переважно клостридії та еубактерії (64 %); Bacteroidetes (23 %); Proteobacteria (8 %); Actinobacteria (3 %); Fusobacteria (<< 2 %); Verrucomicrobia (<< 1 %). Вплив пробіотичних бактерій і бактерій мікробіому людини регулює експресію і вироблення усіх біологічно активних речовин, які зумовлюють розвиток і перебіг імунної реакції на той чи інший антиген. Загалом бактерії як травного тракту, так і пробіотичні бактерії зумовлюють активність усього спектра імуноцитів, переважно через вплив своїми патогенасоційованими молекулярними структурами на образ-розпізнавальні рецептори, такі як TLR, NOD-подібні рецептори. Встановлено, що одразу після застосування Bacillus clausii відбувається підвищення, а часом - пригнічення активності прозапальних імунних механізмів. Bacillus clausii-асоційована експресія декількох типів дефензинів та IFN 1 зумовлює посилення антибактеріальної та противірусної відповіді.Мікробіота супроводжує людину протягом усього життя і охоплює всі закутки її організму. Зокрема мікробіота травного тракту людини - надзвичайно складна біологічна екосистема, організована різними бактеріями, кількість яких сягає 10<^>13 - 10<^>14. Бактеріальне представництво в організмі людини не менше ніж у 10 разів перевищує кількість його власних клітин. Не так давно вважали, що мікроорганізми є супутниками людини протягом її життя, але виявилося, що все набагато складніше. Мікробіота й організм людини - єдина система. Якщо геном людини - це загальний геном, геном мікробіоти - так званий метагеном, то геном мікробіоти і людини сьогодні вважають гологеномом, і людина за своєю суттю - голобіота. Встановлено, що розмір геному мікробіоти перевищує такий людини у 100 - 150 разів. Тож виникає запитання: який геном основний у цій системі голобіоти? Мікробіота має не просто складну, а надзвичайно складну організацію. За попередньою оцінкою спільний геном мікробіоти містить близько 3,3 млн. генів. У мікробіоті співіснують щонайменше 1800 родів і приблизно 15 - 36 тис. видів бактерій, основними з яких є: Firmicutes, переважно клостридії та еубактерії (64 %); Bacteroidetes (23 %); Proteobacteria (8 %); Actinobacteria (3 %); Fusobacteria (<< 2 %); Verrucomicrobia (<< 1 %). Вплив пробіотичних бактерій і бактерій мікробіому людини регулює експресію і вироблення усіх біологічно активних речовин, які зумовлюють розвиток і перебіг імунної реакції на той чи інший антиген. Загалом бактерії як травного тракту, так і пробіотичні бактерії зумовлюють активність усього спектра імуноцитів, переважно через вплив своїми патогенасоційованими молекулярними структурами на образ-розпізнавальні рецептори, такі як TLR, NOD-подібні рецептори. Встановлено, що одразу після застосування Bacillus clausii відбувається підвищення, а часом - пригнічення активності прозапальних імунних механізмів. Bacillus clausii-асоційована експресія декількох типів дефензинів та IFN 1 зумовлює посилення антибактеріальної та противірусної відповіді. Цитованість авторів публікації:Абатуров О.
Бібліографічний опис для цитування: Абатуров О. Є. Вплив пробіотичної терапії на імунну систему людини / О. Є. Абатуров // Український медичний часопис. - 2019. - № 5(1). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_5(1)__17. Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Абатуров Олександр Євгенович (1956–) (медичні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|