Мета дослідження - обгрунтування нових форм і методів вторинної профілактики артеріальної гіпертензії (АГ) в первинній ланці охорони здоров'я. Матеріалами дослідження вибрані публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, дані офіційної статистики, дані опитування пацієнтів, які навчались у Школах здоров'я для пацієнтів із АГ. Використано методи історіографічного огляду, статистичний, експертних оцінок, анкетування. Проаналізовано національний досвід і досвід інших країн з питань організації та профілактики АГ. Обгрунтовано ефективність запровадження Шкіл здоров'я як сучасних технологій формування здорового способу життя та вторинної профілактики АГ в первинній ланці охорони здоров'я, а також запровадження стратегії високого ризику осіб з АГ. Відзначено зростання захворюваності та поширеності АГ внаслідок покращання виявлення АГ. Виявлено позитивну динаміку показників охоплення диспансерним наглядом хворих на АГ, зниження смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) та, зокрема, від ускладнень АГ. Зроблено висновки, що стратегія формування здорового способу життя та стратегія високого ризику в первинній ланці охорони здоров'я нададуть можливість за незначних фінансових видатків знизити через 5 - 10 років смертність від ХСК на 40 - 50 %. У Запорізькому регіоні за 2 роки смертність від ХСК знизилася на 16 %, від ускладнень АГ - на 28 %.

  Повний текст PDF - 415.202 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"