Інклюзивний розвиток, у широкому розумінні, полягає у залученні до вирішення політичних, соціально-економічних, екологічних, духовних проблем розвитку країн (регіонів) усіх без винятку верств населення і соціальних груп (включаючи найвразливіші категорії), а також усіх територій. Результатом такого розвитку має стати мінімізація/подолання соціальної і просторової диференціації, справедливий розподіл доходів і ресурсів, їх збереження і відновлення, включення в життєдіяльність периферійних, у т.ч. депресивних районів, що неодмінно буде супроводжуватися покращенням якості життя населення. Мета роботи - визначити сутність і напрями концепції інклюзивності міського розвитку, проілюструвати особливості запровадження різних моделей міського розвитку у Стокгольмі, Берліні, Барселоні і Дубаї і дійти висновків щодо просування цих міст в напрямі інклюзивності та екологічної сприятливості. При цьому використано дедуктивну стратегію дослідження, в якій аналіз літератури і особисті спостереження поєднані з прикладами чотирьох міст, які успішно запроваджують програми збалансованого (розумного, креативного, екологічного тощо) розвитку. У дослідженні використано хорологічний, історичний, системно-структурний підхід, абстрактно-логічний, порівняльно-географічний та інші методи. Наукова новизна статті полягає у визначенні сутності поняття "інклюзивний розвиток", значимості інтегрування екологічних пріоритетів до політики міського розвитку, характеристиці успішних практик трьох європейських і одного азійського міста в контексті супроводжуючих їх проблем і переваг, які можуть бути враховані іншими країнами. У висновках викладено характеристики та їхню роль у розробленні політики збалансованого розвитку міст.

  Повний текст PDF - 1.506 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"