Як об'єкти дослідження обрано чисті культури слизоутворювальних бактерій роду Leuconostoс і міцеліальних грибів, які є активними збудниками кагатної гнилі цукрових буряків; коренеплоди селекції "Oryx"; дезінфікувальні засоби нового покоління. Визначення активності збудників кагатної гнилі проведено за різних термінів і температури зберігання коренеплодів, попередньо уражених певним видом збудника кагатної гнилі. Так, гриб Botrytis cinerea Pers є дуже активним збудником кагатної гнилі. Підвищення температури зберігання до 15 - 20 <^>oC сприяє розвитку Mucorales і найбільш розповсюджених видів Mucor mucedo та Rhizopus nigricans, які за короткий термін здатні перетворити буряк у непридатний до перероблення стан. У пробах цукрових буряків, уражених Geotrichum candidum і Torula beticola, під час зберігання за температури 0 - 5 <^>oC протягом 45 діб спостерігалась наявність зовнішнього міцелію, але розвиток кагатної гнилі практично не відбувався. Засоби "Санітарін", "Жавель-Клейд", "Біодез" і "Гембар" виявили високу ефективність щодо міцеліальних грибів, що є представниками різних родів. Засіб "Нобак-фермент" у порівнянні з засобом "Нобак" виявляв високий антимікробний ефект до більш широкого спектра мікроорганізмів. Засіб "Бетастаб" виявив високу ефективність щодо слизоутворювальних бактерій, зокрема роду Leuconostoc, хоча за даних значень витрат цей засіб не є ефективним щодо мікроміцетів. Дезінфікувальний засіб "Каморан" є активним щодо різних груп мікроорганізмів, в тому числі мікроміцетів і слизоутворювальних бактерій.

  Повний текст PDF - 476.775 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"