Однією з головних цілей систематики є реконструкція Дерева життя. Півстоліття тому проривом стала кладистика, яка виявилась важливим кроком на шляху до цієї метин, що надав змогу визначити зв'язки спорідненості між видами, абстрактний вид спорідненості. На жаль, фоософія кладизму не дозволила просунутися далі в пошуку більш реальних взаємозв'язків, таких як зв'язок предок - нащадок, який, відповідно до дарвінівської еволюційної концепції, ймовірно, є основним типом зв'язків на Дереві життя. Описано просту методику на основі парсимонії, яка може бути використана для перетворення класичної кладограми у справжнє філогенетичне дерево, тобто в каулограму. Ця методика полягає і видаленні якомога більшого числа неспостережених і неіменованих вузлів та в їх заміні реально визначеними та іменованими видами. Як в цій методиці, так і під час побудови класичної кладограми, для оцінки надійності ознаки використовується нова байєсівська нестохастична схема зважування. Для ілюстрації проведено оцінку взаємозв'язків між видами мохів роду Didymodon sensu lato (Pottiaceae) з обговоренням одержаної каулограми шляхом її співставлення з попередньою методологією відповідно до еволюційних публікацій. Зроблено висновок про недоцільність суворого додержання кладистичної епістемології та необхідність пошуку нових формальних методів для встановлення предкових видів, а також і предкових таксонів вищих рангів.

  Повний текст PDF - 990.708 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"