Переломи дистального епіметафіза плеча трапляються з частотою 5,7 випадку на 100 000 населення. Переломи головки плечової кістки (ПК) становлять 0,5 - 1 % від всіх переломів ділянки ліктьового суглоба і 6 % від всіх переломів дистального епіметафіза ПК. Висвітлено досвід авторів у лікуванні пацієнтів з цією патологією шляхом остеосинтезу ізольованих переломів головки ПК мікрогвинтами та гвинтами Герберта. У відділі мікрохірургії та реконструктивної хірургії верхньої кінцівки ДУ "ІТО НАМН України" в період з 2007 по 2012 рр. спостерігали 18 хворих із переломами capitulum humeri. У 17 пацієнтів було виконано малоінвазивний остеосинтез ізольованих переломів головки ПК мікрогвинтами та гвинтами Герберта, а також в одному випадку було здійснено видалення фрагмента головки. Серед прооперованих було 8 чоловіків та 10 жінок. Вік хворих коливався від 12 до 78 років та в середньому становив 36,23 +- 22,25 року. Хворі надходили в різні строки після травми - від 3 - 4 діб до 6 міс. Результати лікування хворих було оцінено в 13 пацієнтів після консолідації переломів і завершення реабілітаційної програми за Mayo Elbow Performance Score. У групі обстежених хворих було одержано 46,16 % відмінних та 53,84 % добрих результатів лікування. Не спостерігали жодного випадку розвитку асептичного некрозу синтезованих фрагментів кістки та жодного випадку незрощення кісток. На кінцевий функціональний результат лікування дуже сильно впливав час, що минав від моменту травми до оперативного втручання. Висновки: найбільш оптимальним способом остеосинтезу ізольованих переломів головчастого підвищення плечової кістки є застосування мікрогвинтів різних конструкцій.

  Повний текст PDF - 900.612 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"